– Вже коні в милі, страх жене вперед, реве гармат російських грім. І ми несемось на людську стіну крізь крики болю і тіла товаришів, – переповнена зала стадіону "Петербурзький" хором підспівує фронтмену Іron Maiden. Пісню "Кавалерист" про Кримську війну 1854 року Брюс Дікінсон завжди виконує в червоному кітелі англійського драгуна, розмахуючи британським стягом.
Перед концертом 2011-го мої пітерські знайомі хвилювалися, чи не заборонять виступ гурту через пісню про війну, програну росіянами.
Потрапити на Іron Maiden було моєю мрією ще зі школи. Однокласник Жека якось уперше поставив мені їхню касету. Коли служив у армії, англійські металісти мали виступати в Києві. Міркував, що радість від такої самоволки перекриє навіть кілька діб на губі. Кумири тоді не приїхали – фестиваль збанкрутував. А Жека після школи став типовим, як сказали б зараз, тітушкою. Тут наші дороги розійшлися: я підлітком бачив світ лише в чорно-білих тонах. І не міг зрозуміти, як можна одночасно слухати "нормальний музон" і віджимати гроші в малоліток чи винести з чужої хати в селі телевізор.
Днями зустрічаю Жеку. Ми не бачилися років 15. Роздає листівки від партії "Батьківщина" біля метро. На моє: "Як життя?" піднімає підборіддя: "Три місяці на Майдані. Мусорів ганяли по Маріїнському, а потім вони нас – гранатами. В ногу, суки, поранили. Я після того сказав, що не піду з Майдану, доки всіх не замочимо".
– Та й куди б ти пішов, як нога болить, – намагаюся перевести тему з політики.
– Таки да, – гигикає друг і плескає по плечу. На очі в нього насунута чорна шапка з тризубом. Намагаюся розпитати про матір та особисте життя, але Жека гне своє. – Ти воювати з кацапами підеш? – питає. – Я в гвардію записався. Скоро поїдемо з калашів тренуватися стріляти. Ти бачив цих підарасів у Криму? Сидять на танках із магнітофонами. Та шо вони можуть слухати? Дєрєвня.
Розумію, що, крім політики, з товаришем зараз ні про що не побалакаєш, то збираюся вже йти.
– А ти, до речі, Костиля пам'ятаєш? – раптом згадує спільного друга дитинства Жека. – Одружився, живе зараз у Ялті. Теж у Національну гвардію збирається записатись. А слухав же одну попсу.
Коментарі
1