30 березня, понеділок — преподобного Олексія (ІV–V ст.). Покинув сім"ю, молоду дружину, роздав майно й пішов жебракувати. Коли повернувся, родина його не впізнала. Свою таємницю розкрив лише у передсмертному листі. Біля мощів преподобного Олексія німі починали говорити, сліпі прозрівали, хворі й божевільні зцілювалися.
Тепла погода цього дня віщує врожай та достаток: "На Теплого Лексія корова на вереск, риба на нерест, бортник на хвою, а баба — за куделю да під призьбу". Цього дня пасічники виносять вулики із зимівника, примовляючи: "Нути, бджоли, готуйтеся: прийшла пора, ідіть і не лінуйтеся". Свято шанують також рибалки: не шиють, не метуть хати, "щоб риба ловилася".
П"ятий тиждень Великого посту називається Похвальним. Добре садити квочку: "На Похвалу і сорока яйцем похвалиться".
31 березня, вівторок — мучеників Трохима й Євкарпія, римських воїнів, які переслідували християн (ІІІ–ІV ст.). Почувши Божий голос, покаялися, випустили всіх ув"язнених, за що були спалені на вогнищі.
Згадують святого Кирила, архієпископа Єрусалимського (ІV ст.). На Кирила холоднішає: "Кирила Явдоха надурила — запросила в гості, а сама гріє кості".
1 квітня, середа — святих мучеників подружжя Хрисанфа й Дарії, які прийняли християнство й проповідували праведний спосіб життя (ІІІ ст.). Язичники їх стратили, закопавши живцем у землю. У печері біля місця їх страти християни проводили богослужіння. Дізнавшись, язичники засипали вхід до печери, заповненої людьми.
Якщо на Одарку тепло, ясно, то літо буде сухе, вітряне; якщо дощить — літні дощі будуть благодатні; сніжить — літо буде гниле. До цього дня мають зійти останні сніги: якщо вода стікає шумливо, то будуть густі трави, тихо — кволі.
2 квітня, четвер — преподобних Івана, Сергія, Патрикія та інших ченців, які прийняли мученицьку смерть у обителі святого Сави біля Єрусалима від рук сарацинів
(VІІІ ст.). Дощовий квітень — на врожай хліба.
3 квітня, п"ятниця — преподобного Якова-сповідника, єпископа на острові Сицилія (VІІІ ст.). Зазнав переслідування під час іконоборства, але не відмовився від шанування святинь.
4 квітня, субота — Похвальна субота: співають акафіст до Пресвятої Богородиці. Згадують спасіння Константинополя 1326 року за заступництвом Божої Матері. На Похвалу кроплять коней свяченою водою, щоб нічого не завадило, і виїжджають у поле оглядати озимі. Садять ранню капусту, щоб "росла на похвалу".
5 квітня, неділя — преподобного Никона, учня й сподвижника засновників Києво-Печерського монастиря Антонія і Феодосія (ХІ ст.).
3 
1
Коментарі