"Покрова все покриває і всіх прикриває, захищає, — розповідає Катерина Федоренко, 67 років, із села Красне Білоцерківського району на Київщині. — До цього дня всьо-всьо пороби і тоді собі гуляй".
До цього свята намагалися обсіяти озимину, закласти на зиму овочі.
— Обязатєльно цибулю в цей день треба перенести в погріб, — радить 70-річна Надія Баришполь із цього ж села. — Це шоб вона не стріляла — не попроростала стрілаками отакими зеленими, і шоб не померзла. Ложили в мішечках біля печі, шоб димом задимілася — тоді всю зиму пролежить. І не погниє, і не стрілятиме.
"На Покрову загодуй сіном корову" — перший раз давали худобі сіна, щоб вона була ситою всю зиму. Розраховувалися з пастухами, найнятими робітниками, виставляли їм могорич.
— Оце рівно половина осені на Покрову, теплу вже кінець, — каже Катерина Федоренко. — Покрова обов"язково покриє землю як не листом, то снігом. От я примічаю ізкудова віє вітер, то звідти й буде всю зиму. Якщо на Покрову холодно, то зима буде холодна. А якщо тепло, то ще довго не буде морозу й зима буде тепла.
Після Покрови має бути ще "бабине літо" — кілька останніх у році теплих днів. Після важкої роботи в полі жінки дозволяли собі відпочинок.
Як були жнива — баба нежива, а як прийшла Покрова, то жива-здорова
— Як були жнива — баба нежива, — посміювалися, — а як прийшла Покрова, то баба жива-здорова.
Краснянські жінки згадують, як колись 14 жовтня утепляли хати на зиму — обставляли очеретом і соняшничинням. До піддашшя рядком прибивали жердини, а нижні кінці вкопували в землю.
— Картоплиння зараз спалюють на городі, а тоді його натоптували за ці хворостинки, закладали усяку огудину, — розповідає 60-річна Надія Колісниченко. — Було оце на полі наділять каждій жінці там картоплю. Викопала, а бадиллячко все на купку, на підводу — і додому. Хати обставляли тим бадиллям. А ще кукурудзинням, очеретом обставляли хати кругом, шоб тепліше було. Кукурудзу в кулики в"язали, такі снопики невеличкі, шоб щільненько приставали. І обставляється хата на Покрову тичками — такими ломаками од стріхи і до землі. А тоді так туди солому закладали. І отако щільненько-щільненько притрамбовували.
Старими ганчірками, кулями соломи утепляли двері хат і хліви.
— На двері в сіни й хату матки плели із соломи, шоб повітря тепле не виходило. Було тими матками і корову завісять. І саме на Покрову, бо вона всіх нас грішних теплом покриває, — заявляє 70-річна Віра Литвин.
Коментарі