У ніч на 30 квітня 1918 року невідомий здійснив замах на очільника Центральної Ради Михайла Грушевського. Деталі інциденту людям так і не повідомили.
Ще 29 квітня за сприяння німецьких військових відбувся гетьманський переворот. Центральну Раду повалили, а Грушевського усунули від влади. Уночі політик саме вийшов із будинку Центральної Ради – Педагогічного музею, зі своєю дружиною Марією та донькою Катериною. Разом сідали в автомобіль, який очікував на них. У той момент до подружжя підбіг чоловік, одягнений у стрій рядового легіону українських січових стрільців. У руках тримав гвинтівку Манліхер із багнетом. Ним же й атакував, але порізав лише пальто Грушевського та поранив Марію.
На крики прибігла варта січовиків, яка вступила в бій із нападником. Його повалили на землю та відібрали рушницю. Дружині Грушевського надали першу допомогу. Тоді автомобіль із політиком поїхав у невідомому напрямку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Донька українського політика Михайла Грушевського померла в російському таборі
Незабаром прибув військовий підрозділ з ордером на арешт Грушевського, але стало відомо що він подався до Луцьких казарм стрільців. Водночас довідались про замах. Слідчі не розкрили загалу жодних деталей, а пізніше нападник загинув за нез'ясованих обставин.
Існувало декілька версій щодо причин замаху. Одна із них стверджувала, що січовик був обурений тим, що Центральна Рада не зробила нічого, аби уникнути державного перевороту, не застосувала війська. Січові стрільці були відданими Україні, вважали гетьманський переворот згубним для неї. Комендант формації Євген Коновалець відмовився переходити на бік Скоропадського та підкреслив лояльність до законної Центральної Ради.
За іншою версією не виключали, що замах міг вчинити і якийсь переодягнений росіянин.
Нарада послів і військових Німеччини й Австро-Угорщини розпочалася в Києві 23 квітня 1918 року. Її учасники різко виступили проти Української Центральної Ради.
За Берестейським миром 9 лютого 1918-го, війська центральних держав мали допомогти визволити УНР від більшовиків. В обмін на це низка невигідних економічних угод змушувала Україну забезпечувати центральні держави продовольством і сировиною. Але Центральна Рада з її соціалістичною політикою не змогла забезпечувати угоди.
Німці вимагали усунення від влади "неблагонадійних соціалістичних елементів", запровадження військово-польових судів, скасування заборон на вивезення з України хліба. Вимоги до ЦР передав німецький дипломат Альфонс Мумм фон Шварценштейн.
Центральна Рада рішуче відмовилася від них і надіслала протест до командувача німецькими окупаційними військами в Україні Германа Ейхгорна. Це й визначило подальшу долю першого українського революційного парламенту. Німці називали майбутній гетьманський переворот маленьким втручання, щоб допомогти гарній країні впорядкувати свої справи.
3 
35413
Коментарі