Полковника армії Української Народної Республіки Петра Болбочана заарештували 10 червня 1919-го. Арешт проводили за наказом головного отамана військ УНР Симона Петлюри.
1917-го офіцер царської армії Петро Болбочан долучився до активної розбудови української автономної держави. Допомагав формувати 1-й Український полк імені Богдана Хмельницького. Став командиром Першого Українського республіканського корпусу. Після ліквідації корпусу приєднався до Другого Запорізького пішого куреня під командуванням генерала Костянтина Прісовського. Брав активну участь у боротьбі Центральної Ради проти більшовицьких загонів Єгорова, Берзіна та Знаменського.
2 березня 1918-го саме Другий Запорізький курінь під командуванням Болбочана увійшов до звільненого від більшовиків Києва. Брав участь у запеклих боях в Криму та на російсько-українському кордоні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Такого похорону ще не бачили
Військо Болбочана першим переходить на бік Директорії УНР під час повстання проти гетьмана Павла Скоропадського у листопаді 1918-го. Продовжує боротьбу з більшовиками на Слобожанщині. Змушений відступати з Харкова під тиском переважаючої Червоної армії. За це звинувачений у здачі міста без бою. Усунений від командування Запорізьким куренем. Болбочан оскаржує вирок. За клопотанням командира січових стрільців Євгена Коновальця його відправляють до Станіслова - тепер Івано-Франківськ. Там за ним наглядає місцева влада.
Запорожці звертаються до уряду УНР з проханням повернути командира. Пишуть клопотання до державного інспектора підрозділу Гавришка. Інспектор погоджується та видає відповідний наказ, повідомивши Симона Петлюру. Останній сприймає це як державний переворот.
9 червня 1919-го Петлюра наказує заарештувати Болбочана і Гавришка "за злочинну діяльність проти уряду УНР і спробу самовільного захоплення влади". 28 червня 1919-го о 22:00 на станції Балин біля Кам'янця-Подільського полковника розстріляли.
21 травня 1917-го у Києві завершив роботу Перший Всеукраїнський військовий з'їзд.
У роботі з'їзду брали участь близько 900 делегатів із різних військових частин, українських груп, товариств та організацій армій усіх фронтів, Балтійського і Чорноморського флотів, а також окремих гарнізонів та округів України. Вони представляли інтереси понад 1,5 млн військових українців.
Представника фронтових військових організацій Симона Петлюру обрали до Генерального секретаріату УНР на посаду Генерального секретаря з військових справ. З'їзд визнав Українську Центральну Раду єдиним компетентним органом, що призваний вирішувати всі справи щодо України.
3 
1
Коментарі