17 травня 1985 року газета "Правда" опублікувала ухвалений попереднього дня указ президії Верховної Ради СРСР "Про посилення боротьби з пияцтвом й алкоголізмом, викорінення самогоноваріння". Увійшов до історії як "сухий закон Горбачова".
Перед початком кампанії було проведено дослідження, які виявили катастрофічні для країни цифри. До 1984 року споживання алкоголю перевищила 10 літрів на людину, тоді як навіть в дореволюційній Росії цей показник не перевищував 5 літрів. У перекладі на тару виходило по 90-100 пляшок алкоголю на кожного дорослого чоловіка за рік. Під алкоголем малися на увазі горілка, пиво, вино, самогон.
Після закону заборонялася продаж горілки у всіх підприємствах торгівлі громадського харчування крім ресторанів. Алкоголь зник з літаків, поїздів, готелів, кафе. Спиртне дозволяли продавати в деяких ресторанах, але більше 100 г горілки і 150 г провина не наливали. Кампанія супроводжувалася інтенсивною пропагандою тверезості. З'явився журнал "Тверезість і культура". 3 млн. чоловік "добровільно" вступили у Всесоюзне суспільство боротьби за тверезість.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Місця в черзі перепродували за 10 карбованців"
Заборонялося пити в парках. Міліціонери масово ловили п'яних на вулиці і відправляли в витверезники, яких ставало все більше. За алкоголізм штрафували на 100 рублів або саджали на 15 діб. Якщо заставали за розпиванням алкоголю на роботі - звільняли без розмов.З кінофільмів вирізалися алкогольні сцени, а на екран знову (після 20-річної перерви) пустили кінофільм "Лимонадний Джо" (через що Горбачов теж отримав таке прізвисько).
Антиалкогольний закон 1985-го в народі називали "горбачовським указом", "сухим законом" або "напівсухим". Кількість питущих упала, а померлих від алкоголізму скоротилася у 2,5 рази після прийняття "сухого закону", стверджують одні академіки та професори. Інші, його противники, наголошують, що чимало любителів випити освоїли "непитейні" доти ацетон, нашатирний спирт, одеколон.
У СРСР наполовину скоротилася кількість вино-горілчаних магазинів, на дві третини стало менше кафе. Виробництво горілки знизилося на 25%. Закрили чи перекваліфікували 83 спиртових, 14 лікеро-горілчаних і біля тисячі винних заводів. Замість пива "Жигулівського" почали продавати безалкогольне "Півко". Жартували, що на черзі "вінішко" і "водчонка". Горілка стала дефіцитом. Довжелезні черги біля гастрономів прозвали "петлею Горбачова". Жартували, що треба запровадити дві медалі: "За мужність" – для тих, хто не п'є, і "За хоробрість" – для тих, хто п'є. Населення масово зайнялося самогоноварінням. У 1986 – 1988 роках виник дефіцит цукру та дріжджів. На перший навіть запровадили талони.
Масове невдоволення кампанією і економічна криза, що почався в СРСР 1987 року, змусили радянське керівництво згорнути боротьбу з виробництвом і споживанням алкоголю. Проте за два роки були знищені унікальні колекційні сорти винограду. Виноградники вирубували в Росії, Україні, Молдавії. З нагоди 20-річчя антиалкогольної кампанії у 2005 році Горбачов в одному з інтерв'ю зауважив: "Через допущені помилки гарна велика справа закінчилася безславно".
Коментарі