
Перемогою українського князя Костянтина Острозького (1460-1530) над московитами під Оршею Литва і Польша гордилися століттями, а полководцем захоплювалися в Європі. Він застосовував виважені маневри військ у боях та нові види зброї. Про це кореспонденту Gazeta.ua розповів історик Леонтій Войтович.
"Костянтин Острозький тримав одне з найбагатших князівств у складі Великого князівства Литовського. З потужними ресурсами і власним військом. Служив великим гетьманом і воєводою київським, тому взяв на себе оборону українських земель від ворогів. Сучасники порівнювали його з римським полководцем Сципіоном та Олександром Македонським", - каже Леонтій Войтович.
Тодішній полководець мусив бути людиною, яка приймає рішення блискавично. Добивається їх виконання та зберігає при цьому холодну голову.
Князь Андрій Курбський згадував про Костянтина Острозького як про гетьмана доброго і славного. Шимон Старовольський 1631-го написав біографії сарматських - польських, литовських, українських і білоруських - полководців і охарактеризував Костянтина Острозького так: "Муж сильної руки, з великим розумом та іншими достоїнствами, який не мав рівних собі серед сучасників. Був воїном видатним. 33 рази здобував він перемоги, отримуючи славні тріумфи над ворогами Батьківщини. Це преславний вождь, під чиїм командуванням здобуто перемоги над Москвою під Оршею і татарами під Києвом. Він єдиний з усіх вождів польських і литовських відбув тріумф у Відні і Кракові. Був то славний майстер військового мистецтва Сарматії".
"Основу його війська складали професійна піхота і кіннота надвірних військ українських, білоруських і литовських князів і магнатів. Вони носили важке броньоване захисне озброєння і мусили постійно тренуватися, а також добре харчуватися. Це була шляхта, яка могла дозволити собі обладунки. Лицарям потрібно було мати трьох коней – бойового, в'ючного і для пересування. Вони потребували тренування і доброго харчування", - пояснює історик.
Перевагою литовського і польського війська над московським була насиченість артилерією та ручною вогнепальною зброєю – аркебузами. Віддача цієї зброї була великою, що робило неможливою прицільну стрільбу й ефект досягався лише залпами.
"Аркебузири для заряджання виконували синхронно 32 прийоми протягом однієї хвилини. Це вимагало довгої і серйозної підготовки. Під час залпової стрільби могли пробити одним зарядом вершника, а наступного за ним звалити з коня. Але лучник міг випустити за цей час до 10 стріл на ту ж ефективну відстань. Тому московське військо тоді віддавало перевагу лукам", - зазначає Леонтій Войтович.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відновили унікальний надгробок українського князя, який знищили радянські диверсанти
Костянтин Острозький використовував польову артилерію – литі мідні та чавунні гармати на лафетах із пристроями для регулювання кутів підйому.
"Московське військо таких не мало. Їхня важка облогова артилерія була непридатна для польової битви. Під Оршею Костянтин Острозький імітував атаку, а потім відступ. Війська московські за ним погналися і нарвалися на засідку, де стояла артилерія. Почала косити їх залпами, тому вороги терпіли страшні втрати. Деякі вояки Москви злякалися нової зброї і тікали", - говорить дослідник
Військо Костянтина Острозького під Оршею мало 12 тисяч. Польський король Сигізмунд у листі до Папи Римського Льва Х Медичі назвав чисельність московського війська 80 тисяч. Ця цифра завищена. Але вона була не меншою за 30 тисяч.
З 11 московських воєвод шість потрапили в полон і двоє загинули. Через п'ять років після битви, 1519-го, ще 611 московських дворян, за яких чекали викуп, утримували в різних замках.
Більше про Костянтина Острозького читайте у журналі "Країна" за 10 вересня 2020 року.
У битві під Оршею, зараз це сучасна Вітебська область Білорусі, 8 вересня 1514-го військо князя Костянтина Острозького розбило московитів.
1512-го великий князь Московський Василій III розпочинав військову кампанію проти Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського, яке того часу було найсильнішою державою Європи. Князь Литовського князівства Сиґізмунд І Старий був також і королем Польщі. Московській армії вдалося захопити Смоленськ і підійти до Орші. Василій скерував на Оршу головні сили війська на чолі з Михаїлом Булгаковим-Голицею та Іваном Челядіним.
Коментарі