Володимир Івасюк вважав, що український композитор повинен гарно одягатися на противагу радянському стандарту, - розповідає сестра композитора Оксана Івасюк.

За її словами. у 1970-ті у серед української інтелігенції у Львові було нормою демонструвати свою українськість ще й через достойний, нерадянський, зовнішній вигляд.

"Володя любив гарний одяг. Вважав, що український композитор повинен гарно одягатися на противагу радянському стандарту. В той час така налада серед української інтелігенції була – хто говорив українською мовою, повинні були виключно гарно одягатися, про себе дбати, тому що українськість пропагувалася і через такий особливий підхід до одягу.

Брат замовляв костюми у доброго кравця австрійської школи в Чернівцях і у Львові. Мав гарні піджаки, блейзер, клубні піджаки – сині, сірі, голубі, у смужку. Швагро, чоловік сестри, Любомир Криса, купив Володі жовту сорочку у блакитну смужку. Володя її з радістю носив через ті кольори, я думаю, як виклик владі".

Друзі часто називали композитора Вальдемаром, згадує сестра. Він любив французьку культуру. "Наш батько знав вісім мов. Вони іноді з Володею розмовляли вдома французькою".

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відмовився від малювання заради музики: показали малюнки Володимира Івасюка

"Володя курив. Але при батьках не демонстрував того. Вже коли був відомий композитор і приїздив до батьків зі Львова в Чернівці, ішов на вулицю покурити, щоб батьків не засмучувати. Не тому що боявся. Це була повага до батьків. Але вже останні роки він міг з батьком закурити в пічку.

У їжі брат був дуже невибагливий. Пригадую, коли я приїхала до нього 12-річною у Львів, мені дуже захотілося щось зварити їсти. Не змогла придумати нічого кращого ніж піти купити суп у пакеті і зварити Володі. Я йому налила той суп з пакету, він їв і казав, що це найкраща їжа, яку він куштував. Такий елегантний був у всьому – і у зовнішній поведінці, і у мисленні".

 

Спогади Оксани Івасюк читайте у свіжому номері журналу Країна.

×