Капітуляція Центральної Ради перед Тимчасовим урядом Росії призвела до збройного виступу українських вояків. Тоді 17 липня 1917-го повстали воїни козачого полку ім. гетьмана Павла Полуботка на чолі з самостійником Миколою Міхновським.
Міхновський вважав, що проголошення Другого універсалу 16 липня 1917-го та капітулянтська політика перед Тимчасовим Урядом є зрадою ідеї самостійної та незалежної України. Найбільше обурення полуботківців викликав пункт:
"Ми рішуче ставимось проти намірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійських установчих зборів", яким Центральна Рада фактично відмовилась від власного Першого універсалу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В особі Міхновського соціалісти бачили "нового Бонапарта"
Тоді самостійники здійснили спробу встановити контроль над Києвом і примусити Центральну Раду проголосили незалежність України. Ударною силою виступу мали стати українські військові частини столиці. За задумом командування, їх мали підтримати в Чернігові, Одесі, Кременчуці та інших містах. У ніч з 17 на 18 липня залу засідань центральної ради у Будинку Педагога зайняли 5 тис. українських вояків. Але позиція лідерів ЦР Михайла Грушевського та Володимира Винниченка залишилась незмінною.
Полуботківці боялися розігнати Центральну Раду, яка з подій Всеукраїнського національного конгресу 19-21 квітня 1917-го вважалась законною українською владою. Проте політики не боялися розігнати полуботківців. Київський військовий округ - частини підпорядковані Тимчасовому уряду підняли за тривогою. Вони роззброїли українських вояків і придушили виступ. Усіх керівників повстання ув'язнили. Миколу Міхновського відправили на Румунський фронт Першої світової війни.
Перший в історії документ, що проголосив автономію України, прийняла Центральна Рада – Універсал. 23 червня 1917-го його зачитав на Всеукраїнському військовому з'їзді Володимир Винниченко. В Універсалі наголошувалось, що Центральна Рада буде "творити новий лад вільної автономної України".
Це змусило Тимчасовий уряд вислати з Петрограду до Києва свою делегацію - міністрів Михайла Терещенка та Іраклія Церетелі. Пізніше до них приєднався міністр юстиції Олександр Керенський.
Коментарі