Австро-угорські війська вибили росіян і зайняли місто Володимир-Волинський 3 серпня 1915 року. Активні бої за нього тривали з початку Першої світової війни.

1915 року російська влада евакуювала на схід майже половину місцевого населення. Вивозили росіяни й підприємства, а те, що не могли - підривали та спалювали.

Нова влада одразу розпочала активну відбудову міста. Тут розмістилися підрозділи Українських січових стрільців - переважно галичани, а міський магістрат очолив українець Гнат Мартинець. За його розпорядженнями було розчищено вулиці, відновлено інфраструктуру, запрацювала і міська лікарня. До міста почали надходити підводи з їжою і паливом, з'явилася електроенергія. Для підтримки духовного життя було призначено священника-капелана. Українська мова стала офіційною поруч із польською і німецькою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як австрійські солдати обживалися в українському містечку під час Першої світової війни - фото

Відбувалося і відродження української освіти. Восени 1916 року зусиллями січових стрільців було відкрито школу імені Тараса Шевченка, в якій навчалися 300 дітей. Підручники і навчальні матеріали січовики купляли власним коштом. Загалом на Волині їм вдалося відкрити близько 60 шкіл, де часто самі вчителювали.

Австрійська влада покинула місто по завершенню війни. Тоді ж боротьба за нього розпочалася між УНР і Польщею.

×