Відлякувала погодою - моряки знайшли невідому землю

Британські моряки Едвард Бренсфілд та Вільям Сміт 30 січня 1820-го оглянули береги півострова Трініті - крайню північну частину Антарктиди. Цю подію вважають відкриттям континенту.

 

"За рік до того мореплавця Вільяма Сміта - капітана невеличкого каботажного судна "Вільямс" - шторм заніс на південь до невідомих островів, покритих кригою. Він прямував із Монтевідео (тепер столиця Уругваю. - Gazeta.ua) до чилійського міста Вальпараїсо. Сміт не був готовий до обстеження нових земель і повернувся в порт. Про все побачене він доповів представнику Великої Британії в Тихому океані Генрі Шіреффу. Той не сприйняв серйозно розповіді капітана. Вирішив, що це якась помилка", - розповідає у інтерв'ю журналу "Країна" полярник Василь Придатко-Долін.

Капітан повернувся до островів через кілька місяців і ретельніше оглянув. Назвав Новою Південною Британією. Тоді Генрі Шірефф змінив своє ставлення розповідей Сміта і зафрахтував бриг "Вільямс" для подальших досліджень на півдні. 20 грудня 1819 року судно під командуванням ірландця Едварда Бренсфілда вирушило на дообстеження нових земель. Вільяма Сміта він узяв із собою як штурмана.

"Моряки побачили, що нові землі – це група островів. Назвали їх Південними Шетландськими островами. Ця територія завжди була смертельно небезпечною. Там реєструють температури до 89 градусів морозу, вітер - до 90 метрів за секунду. Це майже як на Марсі. Такі погодні умови відлякували. Туди було важко дістатися. Виняток – це закинуті туди штормами. Але вони не могли вижити, повернутися і розповісти про побачене", - каже дослідник.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Винахід українця врятував 2 моряків

1980 року на острові Лівінгстон біля Антарктиди знайшли щелепу і сідничну кістку 21-річної жінки. Аналіз встановив, що походила вона з Південної Америки. Загинула у 1819-1825 роках. Скоріше за все, її заніс туди шторм.

"У тих умовах, серед криги, людина стає дуже маленькою і слабкою. Це незвичайне відчуття. Воно зупиняло багатьох мандрівників. Пройдений шлях запам'ятовували і передавали іншим. Навігаційні карти ретельно зберігали. Потрібно було знати, в який сезон, коли і куди можна заходити", - додає Придатко-Долін.

Більше про відкриття Антарктиди читайте у журналі "Країна" за 30 січня 2020 року.

×