11 травня 1945 року радянський уряд ухвалив створення додаткових 100 фільтраційних таборів для осіб, які прибували із німецького полону.
"Трактування радянської влади полягало в тому, що ті, хто потрапив до німецького полону, є зрадниками. Це досить унікальне трактування в ставленні до своїх солдатів. Цим людям не довіряли і через це, навіть після звільнення з полону, з таборів, ті колишні військовополонені проходили так звані "фільтраційні табори", де їх перевіряли, досліджували, яким чином вони потрапили в полон, як вони поводилися в полоні. І значна частина тих людей з німецького полону через ті "фільтраційні табори" потрапляли до ГУЛАГу, де відбували вже радянське ув'язнення", - розповів голова УІНП Володимир В'ятрович на "Радіо Свобода".
У німецький полон потрапили близько 5 млн. радянських військових. Їх утримували в концтаборах просто неба. Люди мільйонами помирали з голоду. Нацисти так ставились до слов'ян, бо вважали їх "недолюдьми".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У столиці відкриють виставку про українців у німецьких концтаборах
"Головним популяризатором цієї теми, людиною, яка насправді чи не найбільше про це написала і завдяки якій це стало відомо в світі, є Тімоті Снайдер і його книжка "Криваві землі", де він розповідає про ці масові смерті радянських військовополонених і одну з перших і найбільших катастроф часів Другої світової війни, відразу за якою слідував Голокост. Українські дослідники тільки розпочинають дослідження цієї проблематики, тільки починають відшукувати відповідні документи і створювати якісь відповідні бази даних. Це пов'язано з тим, що дуже довго над української історіографією тяжіли радянські підходи до Другої світової війни, її розгляд через призму міфу про "Велику вітчизняну війну". А в міфі про "Велику вітчизняну війну" не було місця для радянських військовополонених, не було місця для того, щоби говорити про страждання тих людей, які потрапили в полон, тому що ця концепція мала дуже простий поділ на героїв, які борються зі зброєю в руках та зрадників або ворогів", - додав В'ятрович.
У Львові з нагоди Дня пам'яті та примирення на місці колишнього концентраційного табору для військовополонених "Шталаг-328" відбулися скорботні заходи. Представники влади, силовики, діячі культури і громадськість поклали квіти та запалили лампадки біля Пам'ятного хреста на місці колишнього концтабору. Також провели екуменічну панахиду та громадське віче.
2 
1
Коментарі