5 січня 1930 року вийшла постанова ЦК ВКП(б) "Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву". Передбачала підтримку колгоспів і прискорення розкуркулення селян.
У документі йшлося, що всі намічені попередніми планами темпи розвитку колективного руху перевершені. А посівна площа, оброблена на громадських засадах, незабаром значно перевищить очікувані показники так званого 5-річного плану колективізації. Писали, що СРСР отримав матеріальну базу для заміни великого куркульського виробництва великим виробництвом колгоспів. Це дало партії підстави перейти від політики обмеження "експлуататорських тенденцій куркульства" до політики ліквідації його як класу.
У постанові підкреслювали необхідність посилити роботу з будівництва заводів, що виробляють трактори, комбайни та інвентар. Наказували підтримувати й тяглову силу. Збільшували кредити на сільське господарство за рахунок інших галузей тощо.
Партійним організаціям наказали очолювати й оформлювати стихійно зростаючий знизу колгоспний рух, агітувати селян вступати до колгоспів. Також наказали виробити приблизний статут колгоспної артілі, як перехідної до комуни форми колгоспу і заборонили приймати до колгоспів куркулів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Влада взялася за заможні господарства
Влада наголосила на "необхідності рішучої боротьби зі всілякими спробами стримувати розвиток колективного руху". Парторганізаціям заборонялося декретувати його, що на думку влади могло створити небезпеку "підміни соціалістичного змагання з організації колгоспів грою в колективізацію".
Україну віднесли до групи регіонів СРСР, де насильницьку колективізацію мали завершити восени 1931-го або навесні 1932 року.
Генсек Йосип Сталін виступив із промовою "До питань аграрної політики СРСР" 27 грудня 1929-го. У країні було оголошено "суцільну колективізацію" та піднято питання ліквідації куркульства - заможного селянства, як класу. Це були передумови Голодомору.
3 
35413
Коментарі