24-річна Марія Склодовська влітку 1891-го у вагоні четвертого класу приїхала з Варшави до Парижа. Минуло вісім років відтоді, як дівчина закінчила гімназію. Шість із них вона пропрацювала гувернанткою, аби допомогти сестрі Броніславі навчатися медицини в Парижі. Тепер Броня вже мала диплом і нещодавно вийшла заміж. Отож була готова прийняти Марію, яка збиралася вступати до Сорбонни на факультет природознавства.
Згодом Марія знайшла маленьку мансарду неподалік університету. Її кімната майже не опалювалася, не було ні світла, ні води. 40 крб, що висилав доньці старий Склодовський, ледь вистачало на необхідне. У день вона з'їдала лише скибку хліба з маслом, запивала чаєм і бігла на пари. Якось навіть знепритомніла від голоду.
Дівчина з головою занурилася у науку й по закінченні університету отримала одразу два дипломи — з фізики й математики. Їй замовили серію експериментів із магнітних властивостей сталі. Щоб знайти вільну лабораторію для дослідів, Марія звернулася по допомогу до земляка Юзефа Ковальського. Він запросив її до себе в гості й обіцяв познайомити з колегою П'єром Кюрі — мовляв, може, у нього щось знайдеться. Той працював у Паризькій школі фізики та хімії й отримував 300 франків на місяць — майже стільки ж, як кваліфікований робітник на заводі.
"Коли я увійшла до кімнати, — згадувала Марія їхню першу зустріч, — то побачила чоловіка високого зросту з каштановим волоссям й великими світлими очима. Він здався мені зовсім молодим, хоча тоді йому виповнилося тридцять п'ять".
Тендітна сіроока дівчина відразу сподобалася П'єрові. Вони багато говорили про фізику, про наукові досліди. Згодом почали зустрічатися. Коли ж П'єр запропонував Марії одружитися, та розгубилася. Вона давно поставила хрест на своєму особистому житті. Колись, працюючи гувернанткою у багатому домі, Марія закохалася у сина господарів. Та батьки не захотіли мати за невістку бідну дівчину. Вона навіть думала накласти на себе руки. Після того про кохання більше не думала й хотіла присвятити своє життя науці. Здобувши освіту, Марія планувала повернутися до Польщі, однак Кюрі не відступав. Повагавшись, дівчина погодилася піти з ним під вінець.
Їхнє весілля було скромним. Молодята не вдягали обручок, не влаштовували прийому, навіть не вінчалися. На церемонію прийшли лише родичі та найближчі друзі.
Переїхавши до нової трикімнатної квартири, молодята на меблі вирішили не витрачатися. Завезли лише шафу для книжок, білий дерев'яний стіл, ліжко, два стільці та гасову лампу. Хазяйнувати Марія не любила. Але таки навчилася готувати, прати, прасувати й робити безліч справ, яким раніше не приділяла багато уваги. Майже весь свій час Кюрі займались наукою. Разом проводили дослідження, готувалися до лекцій та екзаменів. Прийомів у себе не влаштовували й самі нікуди не ходили. Економили на всьому, бо мали жити на 500 франків, що заробляв П'єр. Марія навіть завела зошит, куди записувала всі витрати. Згодом вони збільшилися, бо народилася донька Ірен. На щастя, приїхав батько П'єра, який став опікуватися внукою.
Марія почала писати докторську дисертацію. Вона вивчала мінерали, що містили уран і торій. Згодом зауважила, що деякі сполуки випромінюють великий процент радіації. П'єр приєднався до дослідів дружини, й у червні 1898 року Кюрі відкрили новий елемент, який назвали "полонієм" — на честь Польщі — батьківщини Марії, а у грудні винайшли радій. Експерименти проводили на свої кошти у старому хліві. Марія обробляла одразу до 20 кг уранової руди.
Звістка про винахід розлетілася по всьому світі. 1903-го подружжя отримало Нобелівську премію.
П'єра призначили керівником кафедри фізики у Сорбонні, а Марія стала його офіційним співробітником. Народилася донька Єва. Кюрі планував побудувати нову лабораторію, креслив проекти, проводив розрахунки... Та 19 квітня 1906 року, повертаючись із університету, він послизнувся на бруківці й потрапив під колеса екіпажа.
Марія була у відчаї. Вона не хотіла вірити у його смерть. Їй було лише 38. Треба було працювати й виховувати двох дітей. Марія погодилася очолити кафедру П'єра. 1911-го їй присудили другу Нобелівську премію — з хімії. Через декілька років таку ж премію отримала її донька Ірен.
У роки Першої світової Марія Кюрі створила 20 пересувних рентгенівських приладів. Облаштувавши необхідними приладами звичайні вантажівки, вона виїжджала з ними до прифронтових шпиталів. Шоферів не вистачало, і вона навчилася водити авто.
Після війни Марія Кюрі продовжила свої дослідження у паризькому Інституті радіології. Восени 1933-го її здоров'я різко погіршилося, а за декілька місяців вона померла. 67-річна вчена стала першою людиною на землі, яка загинула від впливу радію. Її руки були вкриті рубцями від опіків.
1867, 7 листопада — Марія Склодовська народилася у Варшаві у родині вчителя фізики
1883 — із золотою медаллю закінчує варшавську гімназію
1885–1891 — працює гувернанткою у родині князів Чарторийських
1891–1894 — навчається у Сорбонні
1895 — одружується з П'єром Кюрі
1897 — народжується донька Ірен
1904 — з'являється на світ донька Єва
1906 — стає професором факультету природознавства Сорбонни
1934, 4 липня — помирає в санаторії
2 
1
Коментарі
1