Початок Другої світової війни 1 вересня 1939 року Радянський Союз зустрів в ролі фактичного союзника нацистської Німеччини, хоча до того СРСР декларував своє невтручання у можливий конфлікт. Це поставило радянську пропаганду у делікатне становище, зазначає доктор політичних наук, кандидат історичних наук Владислав Гриневич. Про це він заявиви в ефірі програми "Історична правда".
"У радянської пропаганди виникло питання як подати марш Червоної армії на західноукраїнські землі, - розповів історик. - Куди йдуть, кого визволяти і від чого? Мало того, коли про початок війни оголосили, люди неоднозначно сприйняли цю подію. Адже після підписання пакту Молотова-Ріббентропа у серпні 1939-го Молотов заявив, що війни не буде. Здогадки про те, що саме цей пакт і призвів до початку війни, підтвердилися, коли 17 серпня радянські війська увішли на територію Польщі. Третя шокуюча новина - договір "Про дружбу і кордони" від 23 вересня. СРСР офіційно стає другом нацистської Німеччини".
Ставлення до нового радянського курсу залежало від політичних симпатій окремої людини.
"Національно-патріотичні українці вітали об'єднання України. Звучали висловлювання на кшталт, що "товариш Сталін взяв і об'єднав Україну". Люди, які були налаштовані по-російському великодержавно, говорили: "Так, дуже добре. Ми об'єднуємо всі російські землі та повертаємося до історичних кордонів. Ще Фінляндію заберемо". Більше того, виношували мрії про завоювання Босфору й Дарданелл. Про це говорила не лише військова еліта, а подекуди й пересічні люди, які не мали хорошої освіти. Хоча про повернення до історичних кордонів згадував професор Харківського університету", - розповів Гриневич.
За словами історика, сприйняття таких різких змін для пересічного жителя відбувалося важко і хаотично:
"Це каша в голові та стрімкі зміни. Адже відбулася не зміна окремих нюансів чи акцентів, а зміна на 180 градусів. Суспільство на такі зміни реагувало болюче. Хтось намагався шукати відповідь у тому, що "Сталін такий мудрий, тож йому видніше". Інтелектуали переважно ж критикували таку політику. Однак більшість суспільства, як і зараз, мало думали про глобальні події. Вона просто жила, та і для них це було диковинкою".
На хвилі декларативної дружби з Німеччиною були помітні прояви германофільства. Не останню роль у цьом увідіграла пропаганда.
"Деякі офіцери захоплювалися військовою стратегією вермахту. Цьому сприяло те, що газета "Правда" почала друкувати виступи нацистських лідерів, у тому числі Гітлера і Геббельса, а також взаємні вітання з Днем Народження. Радянське радіо транслювало виступи нацистів. Є спогад про те, як один політрук якось сказав: "Вчора слухав по радіо виступ Гітлера. Якби я не знав хто говорить, то подумав би, що це слова якогось комуніста. Добре говорить! Мине деякий час і йому треба буде вручити партквиток". Інші говорили: "Було б непогано, якби Гітлер і Сталін поруч стояли на трибуні під час якогось із парадів у Москві", - пояснив Владислав Гриневич.
3 
1
Коментарі
42