Вчені дослідили скелет знатного скіфа, який жив 2,5 тисячі років тому

Наприкінці червня International Journal of Osteoarchaeology опублікував дослідження скелетних останків, знайдних в кургані VII - VI століть до нашої ери в Центральному Казахстані. Знахідка унікальна тим, що в хребті похованого там чоловіка був виявлений наконечник стріли, однак навіть отримавши таку рану, чоловік залишився живий.

Похованому в кургані було від 25 до 45 років. Його зріст становив 174 сантиметри, що на дев'ять сантиметрів вище середнього зросту його сучасників. Курган допомогли знайти місцеві жителі. У 2009 році археологи розкопували похований комплекс, який знаходиться неподалік, і дізналися від населення, що поруч є ще один курган. Курган був розграбований ще в давнину, але археологи вирішили дослідити його. Потім вони поверталися до вивчення кургану під час польових сезонів 2010 і 2011 року.

На час спорудження курган був заввишки 2 метри і діаметром 22,5 метра, що вказує на його приналежність до скіфської еліти. Поховальний інвентар не зберігся, але археологи знайшли кілька кісток, в тому числі ребра, малі гомілкові кістки і хребці. За даними радіовуглецевого аналізу, вони належали людині, що жила між VIII і VI століттями до нашої ери. Ізотопний аналіз дозволив встановити, що ця людина їла більше проса, ніж його сучасники, що знову-таки вказує на знатне становище похованого.

Знайшовши в одному з хребців бронзовий наконечник стріли, вчені зробили низку рентгенівських знімків, а потім провели також комп'ютерну томографію. Це дозволило визначити початкову форму стріли, деформовану при проникненні в тіло. Зіставлення цієї форми з іншими відомими археологам знахідками наконечників стріл і з даними радіовуглецевого датування дозволило віднести знахідку до ранньосакської епохи. Саки були народами іранської мовної групи, близькими до скіфів. Вони кочували I тисячолітті до нашої ери на території нинішнього Казахстану, півночі і сходу Середньої Азії і півдня Сибіру. У VI і V століттях до н. е частина сакських племен входила в Перську державу Ахеменідів.

Комп'ютерна томографія показала, що поранення стрілою в хребет не стало причиною смерті чоловіка. Також у нього була знайдена ще одна прижиттєва травма - загоєний перелом ребра. Стріла була випущена з лука з такою силою, що її наконечник довжиною 5,6 сантиметра повністю увійшов у тіло. Вчені використовували рентгенівську флюоресцентну спектрометрію, яка дозволила визначити, що крім міді та олова до складу сплаву входила також деяка кількість свинцю і заліза.

×