Австро-Угорську імперію населяли німці, угорці, поляки, чехи, українці, словаки, хорвати, румуни. Коли в 19 ст. у народів почала зростати національна свідомість й імперія затріщала по швах, Габсбурґи вирішили: якщо вони не можуть зупинити цього процесу, то мають його очолити. Троюрідний брат цісаря Франца Йосифа архікнязь Карл Стефан вибрав поляків. У разі відновлення їхньої держави він, представник старого монаршого роду, претендуватиме на польський трон. Архікнязь залишає службу на флоті й із сім'єю переїжджає до свого маєтку в польському місті Живець. Своїх шістьох дітей виховує в дусі польського патріотизму. Згодом у Другу світову, старший син не захоче зректися своєї польськості навіть під час катувань у гестапо. Дві доньки Карла Стефана виходять заміж за представників стародавніх польських шляхетських родів — Радзивілів та Чарторийських. Виняток — наймолодший син Вільгельм. Його зацікавив інший народ імперії — українці.
1913-го він їде вчитися до військової академії австрійського міста Вінер-Нойштадт. Там студіювало багато українців. Була велика бібліотека. Першою українською книжкою Вільгельма нібито став "Короткий нарис з історії України" Михайла Грушевського. Із факультативних предметів вибирає лекції української. Родичі Вільгельма не перешкоджають його захопленню: розвалюється й Російська імперія, і хтозна, чи не постане ще один трон — український.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Третій Гайдамацький полк розташовувався у Михайлівському золотоверхому монастирі
У Першу світову він служить у 13-му полку уланів, який формувався переважно з українців Золочівського повіту (нині Львівщина). Хтось із солдатів подарував йому вишиванку. За те, що любив її одягати, а також спілкувався з ними лише українською його починають називати Василем Вашиваним.
Навесні 1918 року, після підписання договору в Бресті, в Українську Народну Республіку входять австрійські й німецькі війська. Новий австро-угорський імператор Карл направляє Вільгельма Габсбурґа на чолі військової групи на Херсонщину. Війська фактично окупаційні, та Вільгельм Габсбурґ поводиться дивно: він сприяє місцевій українській владі, не відбирає в селян поділеної поміщицької землі. Стає таким популярним у народі, що німці вимагають забрати його з України: бояться, щоб не очолив змови проти гетьмана Павла Скоропадського, що при їхній підтримці править у Києві.
Коли в жовтні-листопаді Австро-Угорщина розвалюється й у Галичині проголошено Західно-Українську Народну Республіку, Вільгельм зі своєю частиною перебирається туди. Після злуки обох українських держав у січні 1919-го він отримує посаду голови відділу закордонних зв'язків Генштабу армії УНР. Переїжджає до Кам'янця-Подільського, керує звідти створенням мережі військових шкіл, налагоджує зв'язки з іноземними місіями. Із Симоном Петлюрою його розсварює підписана 1920 року угода з Польщею. Остання надавала УНР військову допомогу в обмін на Галичину. На знак протесту Вільгельм Габсбурґ йде у відставку.
Він виїжджає до Відня і відходить від політики. 1921-го там виходить його збірка віршів українською мовою "Минають дні". На обкладинці псевдо — Василь Вишиваний. Австрійський архікнязь тужить за Україною:
О хмари, що в сторони
рідні йдете,
Гуцулів від мене вітайте —
О птиці, що в гори на
південь пливете,
З вітанням від них повертайте.
По війні він залишається у Відні в радянській зоні окупації. Доказів його співпраці із нацистами не було, тож НКВД влаштовує за ним постійне стеження. Улітку 1947 року Вільгельм Габсбурґ зустрівся з представником французького посольства. Вільгельма звинувачують у шпигунстві на користь Заходу. Київ уперше в житті Василь Вишиваний побачив арештантом із літака.
У Лук'янівській тюрмі на допитах слідчі говорять російською, він відповідає українською. 53-річного Вільгельма Габсбурґа засуджують до 25 років таборів. Але відправити не встигають — він помирає від сухот 18 серпня 1948-го в тюремній камері. Поховали цого поряд — на Лук'янівському цвинтарі. Точне місце, де спочив Василь Вишиваний, невідоме.
Болгарського царя отруїли в Берліні
Після ослаблення Османської імперії у 19 в. на сході Європи почали з'являтися нові держави-монархії. Правителів вони отримували із правлячих на той час династій. Монархи новоспечених країн, переважно католики чи протестанти, змінювали віру на православну, яку сповідували їхні нові піддані.
Королем звільненої з-під турецького панування Греції 1833 року став баварський принц Оттон із династії Віттельсбахів, бо серед його предків були візантійські імператори. Унаслідок перевороту 1866-го він зрікся грецького престолу, а трон посів син данського короля Крістіана ІХ — Георг І із династії Глюксбурґів. Його нащадки правили країною до 1973-го. Останній грецький король Костянтин ІІ живе у вигнанні, а його сестра Софія нині є королевою Іспанії.
1866 року князем Румунії, що постала внаслідок об'єднання двох князівств — Молдавії та Волощини, став німецький принц Карл Ґоґенцоллерн-Зіґмарінґен. 1881-го його проголосили першим королем Румунії. Онук Карла, останній король цієї країни Міхай І, під тиском комуністів зрікся престолу 1947-го. Він — єдиний живий кавалер радянського ордена Перемоги. Отримав його за вихід Румунії з гітлерівської коаліції 1944-го.
Князем Болгарії 1887 року став принц Фердинанд із німецької династії Саксен-Кобурґ-Ґота. Її представники нині правлять Великою Британією та Бельгією. 1908-го Фердинанд узяв історичний для Болгарії титул царя. Підозрюють, що його сина царя Бориса ІІІ під час візиту до Берліна 1943-го отруїли за наказом Гітлера, коли правитель надумав вивести свою країну з війни. 1946-го комуністи позбавили трону його 9-річного сина — царя Симеона. У 2001–2005-х Симеон повернувся до влади у Болгарії демократичним шляхом — за результатами парламентських виборів він став прем'єр-міністром.
Югославія та Албанія у міжвоєнний період мали королів зі своїх династій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Михайла Гаврилка більшовики спалили живцем у топці паровоза
1895, 10 лютого — Вільгельм Габсбурґ народився у місті Пула (нинішня — Хорватія), де служив його батько
1916 — член імперського сенату, налагоджує зв'язки з українськими депутатами віденського парламенту. За його протекції міністром охорони здоров'я імперії стає українець Іван Горбачевський
1918 — перебуває на Херсонщині, очолює "Групу архікнязя Вільгельма", до складу якої входить курінь Українських січових стрільців
1922–1935 — займається нерухомістю та продажем земельних ділянок в Іспанії та Франції
1935 — повертається до Відня, відновлює зв'язки з українськими колами
1948, 18 серпня — помирає у Лук'янівській тюрмі Києва
1989 — посмертно реабілітований Верховним судом СРСР.
5 
1
Коментарі
28