"До 18 сторіччя хустка української жінки була чисто білою, а вже після на ній з'явилися квіточки, листочки, гілочки та інші візерунки. Це було запозичено від південних слов'ян, персів і турків. Тож хустки, які ми бачимо сьогодні, - це малюнки, які пішли з 18 століття. До того якщо на хустці й були візерунки, то лише вишиті й геометричної форми. Також хустки вишивали вручну сріблом і золотом", - розповідає журналістка Людмила Грабовенко.
Нещодавно у Києві відкрилася виставка українських хусток, які вона довгий час збирала. Всього представлено понад 200 хусток, кожна з них має власну історію, які власниця пам'ятає.
За словами пані Грабовенко, збирати хустки її підштовхнула пошана до хустки у її власній родині. Однак власниця колекції звертається і до глибших традицій, в яких хустку вважали оберегом.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У моду повертаються українські мотиви та мереживо
"В нашому селі, коли хлопці йшли в армію, то матір їх пов'язувала хусткою, а дівчина - червоною стрічкою, - розповіла вона. - А потім всі запрошені також мали змогу пов'язати хустку. І не було такого, щоб хтось із присутніх приніс однакові хустки, завжди різні. І в давні часи, коли дівчина проводжала козака на війну, обов'язково повинна була йому вишити хусточку. Вона була оберегом. Але якщо траплялося так, що він гинув, то цією хусточкою повинні були йому закрити очі".
В давнину хустка супроводжувала людину все життя. Відгомін давніх багатих обрядів живі і в наш час.
"Коли йшли на хрестини, то обов'язково брали хліб і під нього клали хустку. Коли дівчина кохала чоловіка і збиралася за нього заміж, то вона хустку пов'язувала йому на руку, або затикала за пояс. І покривали вже заміжню дівчину також хусткою. На сучасному весіллі цих традицій досі дотримуються. І насамкінець, в останню путь також проводжають хусткою", - додала Людмила Грабовенко.
2 
1
Коментарі