Битва між козацькими повстанцями та польськими жовнірами розпочалась 13 червня 1638-го біля Жовнина - тепер село Жовнино на Черкащині. Очолювали козацько-селянські загони отамани Яків Остряниця та Дмитро Гуня. Щоб не йти на переговори з поляками, Гуня втік на територію Московського царства.
Переважаючі війська магнатів Станіслава Потоцького та Яреми Вишневецького розпочали штурм козацького табору. Їм вдалося захопити 8 козацьких гармат. Гусари прорвалися, проте потрапили в козацьке оточення й були ліквідовані.
У цей час Яків Остряниця з частиною війська відступає на Слобідську Україну. Керівником повстанці обирають Дмитра Гуню. Отаман наказує укріплювати табір. Козаки витримували облогу всю ніч. До поляків підходить підкріплення на чолі з коронним гетьманом Миколою Потоцьким.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поляки пішли на поступки українцям
Гуня розпочинає переговори про капітуляцію. Однак до козаків доходять звістки, що їм на допомогу з Чигирина йдуть сильні козацькі загони під командуванням полковника низового козацтва Карпа Скидана. Переговори відкладаються, проте загон Скидана розбили на підході до повстанців.
Козаки Гуні за допомогою возів, порожніх бочок, гармат споруджують міст через річку Сулу. Переходять її та витримують ще 2 місяці штурмів, останній із яких відбувається 7 серпня. Тоді козаки приймають умови капітуляції, яка ввійде в історію як "Ординація війська запорізького". Але ватажок не бере участі у переговорах і тікає за кордон.
20-30-ті XVII ст. - період козацько-селянських повстань. Бунти спричинені польским гнітом і недотриманням поляками обіцянок щодо збільшення козацького реєстру. Обіцянки були дані гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному, який разом із козаками врятував Річ Посполиту від Османського розгрому 1621-го під Хотинською фортецею. Розпочинається масове самовільне покозачення, проти якого виступає польська шляхта. Перше повстання 1625-го очолює козацький ватажок Марко Жмайло. Виснажені повстанці йдуть на угоду, яку підписує новообраний гетьман Михайло Дорошенко, підпис під угодою ставить і писар війська запорізького Богдан Хмельницький.
Наступне повстання відбулось 1630-го. Козаки прагнуть зупинити свавілля польських жовнірів, розквартированих в українських містах. Повстанці Тараса Федоровича Трясила розгромили місцевий польсько-шляхетський гарнізон 4 квітня у Корсуні на Черкащині.
Козаки 3 тижні б'ються з армiєю коронного гетьмана Станіслава Конецпольського. Поляки зазнають вiдчутних втрат. Коли коронний гетьман вирушає з табору, Трясило збирає військо в кулак і вдаряє в серце табору, влаштувавши знамениту "Тарасову Ніч".
Після повстання Тараса Трясила на українських землях спалахує ще низка великих козацько-селянських повстань, а їхньою кульмінацією стає Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648-го.
1 
1
Коментарі