Директорія УНР закликала українців до антигетьманського повстання 15 листопада 1918-го. Відповідні листівки з'явились на стінах київських будинків.
Повалення режиму готувалося задовго до події, але безпосереднім приводом до нього стала "Грамота про федерацію з небільшовицькою Росією" видана гетьманом Української держави Павлом Скоропадським 14 листопада.
"Україна всіма силами старалась допомогти своїм братам, виявляючи їм велику гостинність і підтримуючи всіми можливими засобами боротьбу їх за утворення в Росії твердого державного ладу. Нині перед нами встають нові державні завдання. Держави згоди здавна були приятелями колишньої великої й єдиної Російської держави. Тепер після пережитого Росією великого заколоту умови її майбутнього істнування мають, безумовно, змінитись. На інших початках, на принципах федеративних має відновитися давня могучість і сила Всеросійської держави", - йшлося в ній. При цьому більшовики все ще контролювали центри Росії та були непереможеними.
Уже 15 листопада командир Січових стрільців і майбутній засновник ОУН Євген Коновалець мав зустріч із гетьманом у Києві. Намагався переконати того відкликати грамоту, але гетьман затвердив новий уряд на чолі з російським монархістом Сергієм Гербелем. Тоді Коновалець рушив до Білої Церкви, де уже стояв готовий до підтримки Директорії загін із 1,5 тис. стрільців.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Крах гетьманату став катастрофою на все її життя" - померла донька Скоропадського
У самих листівках члени Директорії називали гетьмана генералом російської служби та німецьким посіпакою, катом демократії, який робив все для повернення України в Росію. Запропонували діячеві та його уряду мирно залишити займані посади, а російським військовим скласти зброю та залишити межі України. Українців, натомість, закликали озброїтися та протистояти старим "буржуазним" порядкам.
Розпочалося повстання, внаслідок якого Директорія захопить владу та майже одразу програє її більшовикам і білогвардійцям.
Коментарі