10 серпня 2012 року набув чинності Закон України про засади державної мовної політики. Законопроєкт розробили та внесли народні депутати Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, тому закон отримав неофіційну назву "Ківалова-Колесніченка".
Закон складався з 11 розділів та 32 статей. Припиняв дію закону Української РСР "Про мови". Державною мовою визнавав українську, однак значно розширював використання регіональних мов, якщо кількість їхніх носіїв становила не менш як 10% населення в регіонах.
Дія закону розповсюджувалася на 18 мов, умовна пріоритетність яких розпочиналась із російської. Він зобов'язував органи державної влади, місцевого самоврядування, установи й організації сприяти розвитку, вживанню і захисту регіональних мов. Дозволяв вільно впроваджувати їх в усіх сферах суспільного життя, зокрема в освіті, науці й культурі заради "зміцнення єдності українського суспільства".
У законі також йшлося, що обов'язковість застосування державної мови у тій чи інший сфері суспільного життя не повинні тлумачитися як заперечення або применшення права на користування регіональними мовами або мовами меншин у цих сферах. Громадяни мали право вільно користуватися будь-якою мовою не лише в приватному, а й у суспільному житті. Це стосувалося і державних посад. Так депутати могли вільно виголошувати промови іншою мовою у Верховній Раді.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Закарпатті скасували всі рішення про регіональні мови
Поняття "рідна мова" закон визначав як першу мову, якою людина оволоділа в ранньому дитинстві. Тобто рідною для українців могла бути й іноземна, якою першою оволоділи за певних обставин. Водночас кожен мав право вільно визначати мову, яку вважав рідною.
Закон розкритикували в Україні й поза її межами. Назвали обслуговуванням політичного режиму Віктора Януковича, цинічною наругою та спробою знищення української мови, а також таким, що суперечить Конституції України. На думку багатьох експертів, зокрема західних, він мав на меті спровокувати в Україні громадянський конфлікт та був націлений на зближення з Росією.
Верховна Рада скасувала дію закону в лютому 2014 року. Це рішення зустрічали оплесками. А вже за рік Конституційний суд відкрив щодо закону провадження. 2018-го його визнали неконституційним і таким що втратив чинність. Попри це та ухвалення мовного закону, рішення деяких органів місцевого самоврядування про функціонування регіональних мов продовжували діяти. Їх скасовують через суди до сьогодні.
Міністерство освіти УРСР підписало директиву про "Удосконалення вивчення російської мови в школах" 11 листопада 1978 року. У країні розпочалася нова хвиля русифікації.
Відомство фактично виконувало попередні жовтневі рішення ЦК КПРС і уряду СРСР, відомі як "Брежнєвський циркуляр". А відповідна постанова Ради Міністрів УРСР з'явилася 2 листопада.
Усім міністерствам і відомствам, пов'язаним із освітою та наукою, наказали до 1983-го значно вдосконалити програми та підручники з російської мови для навчальних закладів з українською, молдавською, угорською і польською мовами навчання та передати такі підручники до шкіл у великій кількості. Вимагали збільшити випуск літератури російською мовою для дітей.
З 1980/1981 навчального року ставили завдання запровадити обов'язкове вивчення російської мови в перших класах загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання.
3 
1
Коментарі