7 жовтня президентом Національної академії наук України обрали фізика 69-річного Анатолія Загороднього. Науковці очікують на зміни. Палеонтолог Леонід Горобець розповів Gazeta.ua про українську науку, її становище та перспективи.
"Ситуація із наукою у світі різниться. Маємо три групи країн із суттєвими розривами. Перша - це країни, які вкладають туди багато коштів. Для них наукові здобутки є важливою складовою міжнародного іміджу. Друга: країни, які вкладають у науку, але при формуванні міжнародного іміджу, наприклад, спорт для них важливіший, за неї. Третя: країни які не зацікавлені у розвитку науки. Україна в другій групі.
Переміститися в першу групу відразу не вийде, необхідне економічне диво. Теоретично можна спробувати піднятися в межах другої групи. Річ у тім, що країни з першої групи занадто зосереджені на трендових напрямках в науці, тих же CRISPR/Cas9 технологіях. Але сфера наукового пізнання значно ширше за ці тренди і навіть сукупні можливості США та Китаю недостатні для розвитку в усіх напрямках. Є чимало недосліджених питань, вирішення яких може прославити імена українських вчених", - міркує Горобець.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Може настати такий день, коли у державі не залишиться жодного науковця" - Олександр Коляда
Нині для цього існують значні перешкоди. Нестачу фінансування науковець вважає однією із них. Серед інших причин називає радянське минуле та його усталені "традиції".
"Зберігається система, коли людина може приходити в наукову установу і може або працювати, або ні. В обох випадках якась зарплатня буде. - каже він. - Також на державному рівні немає вираженого інтересу до певних галузей. Звертаємо увагу на практичне застосування, оборонну галузь, медицину тощо. Однак насправді все залежить від людей. В деяких напрямках працюють талановиті науковці, або навіть виникають наукові школи. В деяких цілковитий застій. Це ніяк не пов'язано із практичним застосуванням результатів і слабо пов'язано із коштами, які виділяють".
Нинішня пандемія коронавірусу посилила давній тренд. Основну увагу почали приділяти напрямкам, які мають практичну віддачу, втім, Україна не зможе долучитися до активної боротьби із такими викликами.
"Україна, як і більшість країн світу, неспроможна конкурувати із деякими науковими центрами в пошуку ліків від коронавірусу: необхідні наукові школи, обладнані лабораторії і фінансування значно більше за обіцяний президентом Зеленським мільйон доларів. Вітчизняні науковці мають потенціал, щоб проявити себе в боротьбі проти інших захворювань. Але в часи, коли скрізь говорять про коронавірус, розробникам ліків, наприклад, від хвороби Паркінсона, важко буде пояснити значення їхньої роботи. І ще важче, якщо вони обіцяють не ліки для одужання, а препарат для полегшення страждань хворого", - додає.
Науковець вважає, що державні кошти мають спрямовувати у розвиток існуючих напрямків, які неспроможні самостійно забезпечити фінансування - в історію, палеонтологію, етнографію, астрономію тощо.
Щодо Академії Наук, то зі зміною її президента на покращення чи на погіршення стану української науки не очікує. Переконаний, що легше створити установу з нуля, утім, сподівається, що держава посприяє Загородньому виконати пункти його виборчої програми. Або принаймні не заважатиме.
На засіданні загальних зборів НАН України 9 жовтня обрали першого віцепрезидента, віцепрезидентів і членів президії НАН України та затвердили академіків - секретарів відділень НАН. Першим віцепрезидентом НАН України став академік Володимир Горбулін. Віцепрезидентами обрали академіків НАН України В'ячеслава Богданова, В'ячеслава Кошечка, Сергія Пирожкова та члена-кореспондента НАН України Олега Рафальського.
4 
1
Коментарі