Громадського діяча Юрія Глушка - Мову арештували за активну українську діяльність у Владивостоці 20 червня 1919 року. Мали заслати на Камчатку, однак уникнув покарання.
Чоловік походив з Чернігівщини. Після здобуття освіти працював машиністом у Добровільному флоті Одеси. Кораблі того здійснювали далекосхідні перевезення. Саме на борту одного з них потрапив на Зелений Клин - так тоді українці називали терени Приамур'я. Юрій працював у Владивостоці техніком, але у вільні від роботи часи ставав активним провідником українського національного життя міста.
Разом із місцевими студентами організував український хор, ставив численні театральні постанови, у яких грав і сам, проводив Шевченківські вечори, підтримував товариство "Просвіта", друкував дописи про життя українців Зеленого Клину. Взяв собі псевдонім "Мова".
У часи Першої світової був мобілізований на Кавказький фронт. До Владивостока повернувся лише з початком громадянської війни в Росії - тоді українці краю проголосили Українську Далекосхідну Республіку, до розбудови якої долучився. Його обрали головою "Просвіти", а згодом до Владивостоцької Української Окружної Ради - національного самоврядування. Пізніше очолював 3-й Український Далекосхідний з'їзд, делегати якого звернулися до УНР з проханням визнати Зелений Клин частиною України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Росії створили українську крайову раду
На 4-му Надзвичайному Українському Далекосхідному з'їзді був обраний головою Українського Далекосхідного Секретаріату. Створив 1-й Ново-Запорізький курінь вільного козацтва.
Спочатку Всеросійська влада в Омську в особі адмірала Олександра Колчака дозволила формувати українські війська, однак згодом росіяни звинуватили організаторів у прихильності "мазепинству" і саме 20 червня роззброїли курінь.
Глушко уникнув смертної кари, а згодом і можливого заслання. Переховувався від білогвардійців до 1920 року. Після ліквідації Української Далекосхідної Республіки більшовиками у 1922 році, був звинувачений у "намаганні відірвати Далекий Схід від РСФРР і злучити з Японією". На Читинському процесі чоловіка засудили до 3 років позбавлення волі за антирадянську діяльність.
Держава Українська Далекосхідна Республіка постала як незалежна 1917-го на теренах Амурщини, Уссурійського краю, Забайкальщини, частини Сахаліну та Камчатки. Ці землі були відомі як Зелений Клин, що його з XIX ст. населяли переважно українці. Спочатку столицею обрали Владивосток, згодом Хабаровськ. З 1920-го держава існувала як автономія Далекосхідної Республіки.
Мала власну Українську Крайову Раду та Секретаріат. За девіз обрали слова: "Всі на захист України!", а за гімн – твір Павла Чубинського. Були орієнтовані на об'єднання з Українською Народною Республікою. Здійснити цього не вдалось, бо за владу в краї боролися ще білогвардійці та більшовики.
4 
35413
Коментарі