У Росії засудили українців, які проголосили свою республіку

Читинський судовий процес завершився 13 січня 1924 року. Більшовики заарештували близько 20 активних діячів Української Далекосхідної Республіки.

Держава постала як незалежна 1917-го на теренах Амурщини, Уссурійського краю, Забайкальщини, частини Сахаліну та Камчатки. Ці землі були відомі як Зелений Клин, що його з XIX ст. населяли переважно українці. Спочатку столицею обрали Владивосток, згодом Хабаровськ. З 1920-го держава існувала як автономія Далекосхідної Республіки.

Мала власну Українську Крайову Раду та Секретаріат. За девіз обрали слова: "Всі на захист України!", а за гімн – твір Павла Чубинського. Були орієнтовані на об'єднання з Українською Народною Республікою. Здійснити цього не вдалось, бо за владу в краї боролися ще білогвардійці та більшовики.

Останні повністю ліквідували республіку 10 листопада 1922-го. Арештували до 200 діячів, але згодом більшість відпустили. За 2 роки на лаві підсудних опинилися 22 найбільших активісти. Їх звинуватили у підтримці контрреволюційних урядів Павла Скоропадського, Симона Петлюри та білогвардійців, організації українських націоналістичних угруповань та співпраці з міжнародною буржуазією з наміром відірвати Далекий Схід від Радянської Росії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Москва підтримала створення народної республіки в Польщі

Підсудні отримали різні терміни покарання – від 1 до 10 років позбавлення волі. Частину з них виправдали. Найбільший термін, після каяття, отримав голова Українського Далекосхідного крайового кооперативу "Чумак" Петро Горовий, якому належала ідея створення українських національних комітетів.

Після процесу приналежність до українців почала розглядатися як прояв політичної неблагонадійності. Населення було асимільоване та зрусифіковане.

×