Закон, який проголошував українців Буковини румунами, що "забули свою мову" прийняли 26 липня 1924-го. Румунія окупувала Буковину та Бесарабію ще 1918-го під час національних змагань українського народу. Тоді у її складі опинилось понад 1,3 млн українців. Міжнародне визнання приєднання румуни отримали наступного року.
Відтоді проводилась активна політика румунізації, підтримана православною церквою та поліцейськими. Єдиною державною мовою оголошувалась румунська, українську заборонили вживати у навчанні та спілкуванні. Розпочалася примусова кампанія зміни імен і прізвищ - до них додавалися відповідні румунські суфікси.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Із області примусово виселили понад 7 тис. осіб
Більшість українських шкіл ліквідували згідно з законом від 26 липня. Закрили кафедру української мови та історії у Чернівецькому університеті, також усі довоєнні культурні організації.
Пом'якшення такого ставлення до українців відбулося лише 1927-го. Тоді Українська національна партія у Буковині добилася компромісу та отримала декілька місць у румунському парламенті. Після встановлення монархічної диктатури короля Михая I українських політиків розігнали.
Українці - третя за чисельністю етнічна меншина Румунії після угорців і ромів. Налічує майже 50 тис. осіб. Більшість проживає на півночі держави у регіоні Марамуреш.
Присутність українців у Румунії одразу відчутна після переходу кордону в місті Сигіт: на вулицях можна почути місцевий діалект української, у самому центрі стоїть позолочений пам'ятник Терасу Шевченку, поряд діє український ліцей його імені. Тут навчається 186 дітей. Більшість приїздить із навколишніх українських сіл.
3 
1
Коментарі