У Ростові-на-Дону вбили голову Кубанської законодавчої ради Миколу Рябовола. Це сталося 13 червня 1919 року. Пов'язують вбивство з його прихильністю до соборності України.
Вбивство сталося на конференції представників козацьких військ Кубані, Дону та Тереку. Вирішили зустрітися без Добровольчої армії генерала Антона Денікіна, який хотів долучити козаків до білогвардійського руху.
Рябовол відстоював ідею об'єднання козацьких країв на умовах федерації з Україною та Закавказзям. Це суперечило планам Денікіна.
"Кубанщина не могла визнати большевиків і не може визнати також "Особоє совєщаніє", що складається з осіб, нам не відомих", - заявив він.
Вночі після виступу, Миколу Рябовола застрелили агенти денікінської контррозвідки на порозі готелю "Палас".
"Біля готелю, де жив Рябовіл, стояв автомобіль із заведеним мотором. В приміщенні готелю, під номером М. С. Рябовола, у напівтемряві товклися три постаті у військовому одязі, на очі були насунуті кашкети та піднято коміри. Коли Микола Рябовіл увійшов до готелю, то пролунав смертельний постріл. Троє військових вибігли на вулицю, заскочили до автомобіля з погашеними фарами та зникли. На лаву підсудних у справі вбивства Рябовола було посаджено агента контррозвідки Коврижкіна з загону особливого призначення ротмістра Баранова, а офіцери-вбивці зникли і не були розшукані", - згадував генерал Віктор Покровський.
Тіло Миколи Рябовола перевезли до Катеринодара - сучасний Краснодар у Росії, де поховали на Кріпосній площі. На похоронах було багато студентів та учнів середніх шкіл.
Кубанські козаки, дізнавшись про вбивство добровольцями голови Законодавчої ради, почали тікати з фронту. Кубанські станиці ухвалювали протести та рішення проти Добровольчої армії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія здійснила лінгвоцид на Кубані
"Як ми будемо битися за Росію, що тим часом отак порядкують в нашій хаті - стріляють і вішають найкращих наших людей? Цього досить і нам нема чого класти свої голови. Гайда, хлопці, додому!" - казали кубанці.
24 жовтня 1919 року сесія Крайової ради великою більшістю голосів ухвалила рішення на знак скорботи по Рябоволу не обирати більше голови, визначити тільки заступника. Крісло, в якому сидів Рябовіл, вкрили чорним полотном.
У березні 1918 року столицю Кубанської Народної Республіки Єкатеринодар (нині Краснодар) потай залишили 80 кінних підвід. Вони прямували на південний схід, везучи подалі від фронту, на якому точилися бої з більшовиками, скарби молодої козацької держави. У бочках були гроші, клейноди, церковне начиння. Вози із золотом довго тягали слідом за військом, аж доки не залишилося 12 скринь, які й вивезли в еміграцію. Решту кубанці нібито розтягнули
2 
1
Коментарі