Страйк робітників на верфі імені Леніна у польському Ґданську розпочався 14 серпня 1980 року. Спричинив кардинальні державні перетворення.
Тоді країна перебувала у глибокій економічній кризі. Підвищувалися ціни на повсякденні товари, зростала інфляція. Робітників масово звільняли, а офіційні профспілки залежали від комуністичної влади.
Протест організували на захист робітниці Анни Валентинович, звільненої за активну участь у Вільних профспілках. Його очолив електрик Лех Валенса.
Страйкарі вимагали створення незалежних профспілок, свободи слова, права на страйк, збільшення зарплати і введення додаткового вихідного в суботу. Також звільнення політичних в'язнів, виведення країни з кризи тощо. Загалом висунули до влади 21 вимогу. Незабаром протест поширився й на інші підприємства у місті, а наприкінці серпня в країні страйкувало понад 700 тис. осіб.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лех Валенса на президентських виборах набрав 74,25 % голосів
Усвідомлюючи неможливість вирішення питання силою, комуністи пішли на поступки. Акція завершилася 31 серпня підписанням у Ґданську компромісної угоди. Влада прийняла і пообіцяла ввести в дію всі вимоги страйкарів.
"Чи ми досягли усього, чого хотіли, чого прагнемо, про що мріємо? Не всього, але всі ми знаємо, що здобули дуже багато. Останнє теж здобудемо", - казав тоді Валенса.
Подальші політичні перетворення в країні завершаться крахом комунізму.
Внутрішні війська СРСР розстріляли робітників-страйкарів у Новочеркаську Ростовської області 2 червня 1962 року. Загинули 26 осіб, поранень зазнали 87.
Приводом до страйку стала непродумана державна політика щодо підвищення цін на продукти харчування, зокрема на м'ясо, що в умовах і так складної економічної ситуації в країні ставило людей на межу виживання.
2 
1
Коментарі