12 листопада 1948 року в Токіо завершив свою роботу Міжнародний військовий трибунал, котрий виніс смертний вирок сімом японським військовим і урядовцям, включаючи генерала Хідекі Тодзіо, котрий був прем'єр-міністром Японії з 1941 по 1944 рік.
За вісім днів до цього трибунал завершив слухання справ 29-и японців, котрі були визнані винними в порушенні законів і звичаїв ведення воєн. Крім смертних вироків Тодзіо та іншим японським керівникам, 16 чоловік були засудженні до довічного ув'язнення, а ще двоє - до менших термінів ув'язнення. Фумімаро Коное (прем'єр-міністр Японії в 1937—1939 і 1940—1941 роках) напередодні арешту наклав на себе руки.
Зі засуджених троє померли в тюрмі, решта 13 були помилувані в 1955 році. До 7 років ув'язнення був засуджений Мамору Сігеміцу, колишній посол в СРСР; в 1950 році він був помилуваний і згодом став міністром закордонних справ.
В трибуналі були представлені 11 держав: СРСР, США, Китай, Великобританія, Австралія, Канада, Франція, Нідерланди, Нова Зеландія, Індія і Філіппіни. В ході процесу було проведено 818 відкритих судових засідання, розглянуто 4356 документальних доказів і 1194 свідчень свідків (з яких 419 були заслухані безпосередньо трибуналом).
На відміну від Нюрнберзького процесу над німецькими воєнними злочинцями, де було чотири головних прокурори від Великої Британії, Франції, США та СРСР, на Токійському трибуналі був лише один генеральний прокурор - американець Джозеф Кінан, колишній заступник генерального прокурора США, а представники Китаю та Австралії лише брали участь у роботі на рівні підготовки матеріалів судового процесу.
Крім головного, Токійського трибуналу, за межами Японії були влаштовані ще ряд трибуналів, на котрих близько 5 тисяч японських військовослужбовців були визнанні винними у воєнних злочинах і понад 900 з них були засуджені до смертної кари.
Коментарі