19 листопада 1989-го до Києва повернули тіла політв'язнів Юрія Литвина, Василя Стуса та Олекси Тихого.
Тіла везли з цвинтаря концтабору №16 біля села Кучине Пермської області Росії, повідомляє uahistory.com.
Організатором перепоховання був письменник Володимир Шовкошитний. На похорон зібралися тисячі людей. Вони мали з собою українські прапори та зображення тризуба. Вперше радянська влада не заважала використовувати українську національну символіку.
300 осіб зустрічали труни в аеропорту "Бориспіль". Дружина Стуса Валентина злетіла на машину, упала на ящик і заклякла. Процесія крізь сніг і вітер йшла з аеропорту до Києва. На автобусі-катафалку на чорному тлі був напис: "Несіть мене, лелеченьки, мертвого додому".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Із фільму про Василя Стуса прибрали сцену з Медведчуком
Учасники похорон провели ніч у церкві на Куренівці, потім пішли на Софіївську площу.
Політв'язнів поховали на Байковому цвинтарі. На могилах встановили кам'яні козацькі хрести.
2 жовтня 1980-го Київський міський суд виніс вирок українському поетові Василю Стусу - 10 років таборів особливого режиму і 5 років вислання. Напередодні слухання адвокатом поета був призначений Віктор Медведчук. Від послуг цього адвоката Василь Стус відмовився. Слухання відбувалося у закритому режимі.
Коментарі