22 травня 1592 року венеціанський шляхтич, учень філософа Джордано Бруно Джованні Моченіго направив венеціанському інквізитору свій перший донос на вчителя. Через три дні написав ще два. А 26 травня 1592 року філософа заарештували за єресь. Наступного року в'язня передали римській інквізиції.
Філіппо Бруно народився в 1548 році в містечку Ноле поблизу Неаполя в родині італійського солдата. У 15 років вступив до місцевого монастирі Св. Доменіка, де прийняв сан священика і ім'я - Джордано. Захопився ідеями гуманізму, став вивчати філософію, вчення Кабаллу та практикував магію. Захистив докторську дисертацію з богослов'я, а вже наступного року проти нього були висунуті обвинувачення в єресі у 130 пунктах. Після нетривалого ув'язнення і позбавлення сану став мандрівним філософом. За 25 років Бруно обходив всю Європу, викладав в кожному великому європейському університеті. Захистив 2 докторські дисертації, писав і видавав праці. Мав феноменальну пам'ять - знав напам'ять більше 1000 текстів, починаючи від Святого Письма і закінчуючи працями арабських філософів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Площі Квітів інквізиція спалила Джордано Бруно
"Я син неба і матері землі, громадянин світу, академік без академії", - казав про себе Бруно. Якщо хтось перечив йому чи не розумів його суджень, вчений закипав: "Ти дурень, недоумок і козопас, нічого не розумієш і говорити з тобою нема про що". Був зверхнім та зарозумілим. Завдяки високими знайомствами із королівськими особами почувався безкарним. Часто жартував про священників: "Вкусять тіла христового храмі і йдуть обжиратися поза храмом". А монахів взагалі називав "ослами" та навіть написав про них сатиричне оповідання.
Жив при дворі французького короля Генріха III, зустрічався з англійською королевою Єлизаветою I і папою Римським. Хотів заснувати на основі своєї філософії реформовану віру. Вважав, що всесвіт нескінченний і однорідний, люди - не єдині розумні істоти в космосі. Пропонував змусити духовенство працювати, позбавити його всіх привілеїв і багатств. Ці висловлювання приводили у лють католицьку церковну знать. Його арешт став питанням часу.
Інквізиція проти нього висунула звинувачення у висловлюваннях проти католицької віри та духовенства, у твердженні про існування інших світів. А також звинуватили у магії та гаданні. Бруно мав публічно відкликати і засудити свої єретичні твори. Сім років від нього очікували повернення до католицької церкви та відмови від своїх богохульств. Цього так і не зробив. Філософа тримали у сирій темниці із низькою стелею. Йому не давали ні папір ні чорнила.
Страту призначив на 17 лютого 1600 року Папа Клемент VІІІ. На римській площі Квітів зібрався багатотисячний натовп. Спалення єретиків тоді вважалося богоугодною справою. В'язня прив'язали залізним ланцюгом до стовпа і натягли просякнутий сіркою мішок. Вогонь розвели невеликий, аби єретик більше страждав. Книги та праці Бруно спалили біля його ніг. В той донь в Італії було виверження вулкану Везувій. Поштовхи докотилися і до Риму. Священнослужителі порахували це хорошим знаком.
6 
35413
Коментарі