У Львові 20 грудня 1868-го вчені та митці заснували товариство "Просвіта" імені Тараса Шевченка. Організатори вживали чисту народну мову та намагалися впроваджувати її в пресу і театр, школу і науку.
Члени "Просвіти" організовували читальні, видавали українські підручники для шкіл, які на перших порах виходили за редакцією відомого українського письменника Юрія Федьковича. Її мета відповідала назві. Товариство сприяло культурно-освітньому і науковому розвитку українців і піднесенню їхньої національної свідомості.
В ній активно працювали Леся Українка, Борис Грінченко Михайло Коцюбинський, Іван Франко, Михайло Грушевський, Іван Карпенко-Карий, Семен Гулак-Артемовський. Першим головою новоствореного товариства обрали музиканта, диригента та письменника, професора академічної гімназії Анатоля Вахнянина.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Просвіта" провела з'їзд у Києві
"Просвіта" розвивалася не лише у Львові – за сприяння просвітян філіали товариства відкривалися на Галичині і Лівобережній України. 1934-го "Просвіта" нараховувала понад 3 тис. філіалів. Філії утворили в Станиславові, Коломиї, Кутах, Делятині.
1939-й став останнім роком існування "Просвіти". Сталінські соратнки знищили у центральному будинку Ттовариства на площі Ринок, 10 його архів, цінні історичні документи і рукописи, друковану продукцію. Так вони вчинили з осередками "Просвіти" і в інших містах і селах. Відтоді товариство "Просвіта" існувало лише за межами України.
Перший Всеукраїнський з'їзд товариств "Просвіта" відбувся 6 жовтня 1918 року в Києві. Учасники ухвалили декілька програм та створили головну управу. Головою управи Всеукраїнської спілки товариств обрали видавця Василя Короліва з Полтавщини.
Коментарі