Уряд УРСР запровадив в країні робітничі дисциплінарні товариські суди 12 червня 1920 року. Відповідний декрет дублював попередній ленінський.
Суди були своєрідною формою "участі робітників у самоуправлінні". Створювали їх при місцевих відділках виробничих профспілок за участі представника заводоуправління, профспілки та представника від підприємства. Засідання були публічними та відбувались у неробочий час. У невеликих підприємствах їх проводили безпосередньо в приміщенні заводу чи фабрики.
Притягнути до суду могли за порушення трудової дисципліни чи за випадкову дезорганізацію виробництва. Вироки передбачали зниження зарплати, позбавлення права бути обраним в підприємницькі організації, переведення на нижчу посаду або найважчі примусові роботи з оплатою. У разі повторних порушень підсудного звільняли та висилали до трудових таборів. Останнє особливо стосувалося порушень, здійснених адміністративно-технічним персоналом. Робітників, які здійснили саботаж, могли передати й до військового трибуналу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Створили трибунал для розгляду особливо важливих справ
В Україні дисциплінарні товариські суди діяли переважно у важких промислових районах Донбасу. Також у Харкові, Катеринославі - тепер Дніпрі, Миколаєві, де були підприємства, переведені на підтримку більшовицьких військ. Створювали їх і в легкій промисловості - при цукрозаводах, у цехах шевців, друкарів тощо.
Насправді системні "порушення трудової дисципліни" викликав примус окупантів працювати на них за мізер. А методи боротьби з ними демонстрували справжній курс керівництва "держави пролетаріату".
Судовий процес над спеціалістами вугільної промисловості Донбасу розпочався в СРСР 18 травня 1928 року. В історію увійшов під назвою "Шахтинська справа", від міста Шахти - нині Ростовської області.
Її сфабрикували в ОДПУ з відома компартії. Початку сприяли масові маніфестації місцевих шахтарів із вимогами покращення умов праці та підвищення заробітніх плат.
Коментарі