Українські студенти виступили проти військового параду на Хрещатику 7 листопада 1990-го. Тоді комуністична влада мала відзначати річницю більшовистського перевороту.
За кілька днів до події Українська студентська спілка оприлюднила заяву про недопуск танків на центральну вулицю столиці. Студенти підбадьорювали один одного успіхами попередньої "Революції на граніті".
"Зараз не час для спочинку, бо влада готує чергове випробування нашій єдності. Готується святкування річниці початку масового братовбивства та кровопролиття, що влаштували більшовики 1917-го. Демонстрація військової могутності окупаційної влади. Не допустимо сплюндрування столиці суверенної України чоботом окупаційного солдата", - йшлося в тексті.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До голодуючих студентів прийшов майбутній президент
Активісти зайняли площу Жовтневої революції - тепер майдан Незалежності. А решта демократичних сил зайняла Хрещатик. Тоді влада після бійок у сесійній залі та протидії військових перенесла парад на площу Перемоги. За стінами парламенту розпочалися сутички з міліцією, в яких постраждало близько 30 студентів.
У внутрішньому дворику Верховної Ради схопили депутата Степана Хмару, що підтримав прагнення молоді. За 10 днів його позбавили недоторканності й арештували, звинувативши у "нападі на представника міліції". У тюрмі чоловік перебував до квітня 1991-го.
Парад таки провели, але уже не на Хрещатику та без кровопролиття, що спіткало інші радянські республіки. Це була остання демонстрація сили УРСР.
2 жовтня 1990-го на Майдані у Києві почалась Революція на граніті.
Українські студенти розпочали політичне голодування. Вони виступили проти підписання нового сюзного договору, який втримував Україну від незалежності.
Ідея проведення акції належить київській студентській спілці. До них долучилось "Студентське братство Львівщини". Керівниками акції були львів'янин Маркіян Іващишин і киянин Олесь Доній.
Коментарі