Близько 50 тисяч поляків загинули від політичних переслідувань в 1944-1960 роках. Про це кореспондент Gazeta.ua дізнався від Яцека Павловіча з Інституту національної пам'яті Польщі, приїхав до Вінниці на відкриття виставки "Мовчки, кличуть" у Вінницькому краєзнавчому музеї. Експозиція присвячена пошуковим роботам останків жертв комуністичного режиму у Варшаві.
"Ховали розстріляних по всій країні у братських могилах. В них від кількох сотень до кількох тисяч осіб, - розповів вчений. – Одним із останніх досліджених місць є поле "Л" повонзковського військового кладовища у Варшаві. Порівняно недавно знайшли документи, які вказали на це місце. Воно спеціально було засипане землею із щебенем і закинуте. Там поховано близько 300 в'язнів, яких визнали особливо небезпечними для держави. Ховали у ямах по 4-9 осіб. Серед них багато представників польської військової еліти. Розкопки їх решток ще продовжуються."
Протягом 2012-2014 р на полі "Л" ексгумовано 198 осіб. Більшість з них мають отвори від куль пістолета в потилиці.
"На виставці представили фотографії, які детально зафіксували розкопки поховань і дослідження людських решток. Також частину стендів відвели для відображення життя трьох чоловіків та однієї жінки, яких розстріляли. Були професійними військовими і стали жертвами тоталітаризму. На фото вони із сім'ями та колегами", - поділився Павловіч.
На відкритті виставки показали фільм "Поле "Л" – про розкопки на згаданому варшавському цвинтарі. Присутні змогли на власні очі побачити як археологи дістають людські рештки із ям, описують, беруть аналізи і пакують. Там же, на місці брали свідчення та проби для аналізу ДНК у нащадків загиблих.
"Фільм нагадав мені кадри з розкопок на місці поховань розстріляних НКВС у Вінниці в 1943 році. Тоді у місті була міжнародна комісія зібрана німцями, яка проводила ексгумацію жертв комуністичного режимі. Ту хроніку випадково виявили у Київському архіві кіно фотодокументів в 1992 році. Коли я вперше його побачила, то єдине запитання було: як зміг зберегтись такий фільм. Все виявилось дуже просто. На коробці з цією плівкою була назва "Жертви фашизму" і так його ніхто й не переглядав. Лише коли після розпаду Союзу проводили інвентаризацію, архівісти вникли в суть фільму. Ці кадри дуже важкі, але це наша історія", - поділилась враженнями директор Вінницького краєзнавчого музею Катерина Висоцька.
1 
70
Коментарі
1