Йосип Сталін мав здібність зачаровувати та позитивно налаштовувати до себе людей. Завдяки цьому він й став головою держави і партії в 1920-30-ті роки. Використовував цю властивість і під час переговорів з лідерами інших країн. Таку думку висловив історик Сергій Плохій.
"Ці здібності були як "nice guy" - "душа компанії". Я припускав, що вони в нього зникли, починаючи з 1933-го року - з Голодомору, з 1937-го - Великого терору. Але Ялтинська і Тегеранська конференції показали мені, що ці здібності у нього залишилися. Тільки вони тепер використовувалися на зовнішньополітичній арені у спілкуванні зі світовими лідерами", - розповів в інтерв'ю Українській Правді дослідник.
Під час Ялтинської конференції 1945-го Йосип Сталін приймав Франкліна Рузвельта та Вінстона Черчилля. Їм було ні до зачарованості.Вони приїхали до нього говорити про території, які вже знаходилися під його військовим контролем. Тобто геополітичні карти були в руках Сталіна.
"Хоча він продовжував представляти В'ячеслава Молотова чи членів політбюро, яких він абсолютно контролював, як таких консерваторів. - каже історик - Він для себе залишав право говорити "так" і погоджуватися, а Молотову та іншим, щоб вони казали "ні". Він був досить вмілим гравцем. Міг обманути".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перемоги не було: історики спростували міф про найбільшу танкову битву
Президент США Рузвельт в Тегерані сказав, що не може дати згоду на новий польський кордон, який би залишав Львів по радянському боці – через те, що в нього були вибори. Він був зацікавлений, щоб польські виборці в США проголосували за нього. Утримався від публічних коментарів, від підтримки цієї ідеї. Він не брехав, він утримується від коментарів.
"У Сталіна цей розрив набагато більший і глибший. Просто відкрита брехня. Наприклад, щодо того, що відбувається в Східній Європі, зокрема в Польщі, з Армією Крайовою. Сталін переконував, що вона продовжує війну проти свого начебто союзника, Червоної Армії, що було вигадкою", - каже Плохій.
Західна політична культура передбачає, що можна маніпулювати фактами, щось замовчувати. Але неприкрита брехня – річ абсолютно неприпустима. І західні лідери не розуміли як реагувати на це.
"Черчилль знав, що слова Сталіна про Польщу – це неправда. Але він не дозволив під час переговорів вказати Сталіну на це. Уже після він дипломатично сказав, що є різні джерела інформації, і слова Сталіна не відповідають дійсності", - додає історик.
Вказує на велику різницю між культурою поведінки диктаторських режимів і демократичних. Це яскраво прослідковується на сучасному етапі у відносинах між Росією та Заходом в центрі яких знаходиться Україна.
Чехословаччина та СРСР підписали договір щодо Закарпаття у Москві 29 червня 1945 року. Саме тоді край, що перебував під юрисдикцією Чехословаччини, приєднали до УРСР. Передачу Закарпаття Україні спричинили реальні обставини кінцевого етапу Другої світової війни. СРСР виходив з неї переможцем та загрожував всій Східній Європі.
3 
1
Коментарі