Субота, 20 березня 2021 12:56

Що приховують міфи російської пропаганди. Правда про Івана Мазепу
16

Гетьман та меценат Іван Мазепа народився 20 березня 1639 року на хуторі Мазепинці неподалік Білої Церкви. Сьогодні відзначають 382-у річницю.

Постать Івана Мазепи залишається однією з найрезонансніших в українській історії. Значною мірою "завдяки" потужній російській пропаганді, яка досі намагається очернити гетьмана, який намагався об'єднати Україну та вивести її з-під впливу Російської імперії. Історіографія держави-агресора називає гетьмана зрадником.

Автор: Ольга Стенько
  У музеї "Поле Полтавської битви" експозицію, присвячену діяльності українського гетьмана, прикашає картина "Апофеоз Івана Мазепи" художника Ігора Гречановського
У музеї "Поле Полтавської битви" експозицію, присвячену діяльності українського гетьмана, прикашає картина "Апофеоз Івана Мазепи" художника Ігора Гречановського

Започаткував кампанію з демонізації Івана Мазепи московський цар Петро І, який продукував численні укази і маніфести з метою дискредитації гетьмана та його прибічників. 3 століття Мазепу паплюжили в імперських і комуністичних виданнях. У свідомості багатьох досі російські імперські міфи панують як незаперечна істина. Вони й нині лежать в основі багатьох російських шкільних підручників.

За 22 роки гетьманування Іван Мазепа сприяв розвиткові освіти і мистецтва. Дав шанс на збереження Гетьманщини з її вольностями і привілеями, надихнув і став прикладом для наслідування наступними поколіннями борців за незалежність України.

У музеї "Поле Полтавської битви" відкрили виставку, присвячену Івану Мазепі та розвінчали міфи російської пропаганди
Фото: Ольга Стенько
У музеї Полтавської битви відкрили виставку, присвячену Івану Мазепі та розвінчали міфи російської пропаганди
У музеї Полтавської битви відкрили виставку, присвячену Івану Мазепі та розвінчали міфи російської пропаганди
На карті світу позначені топоніми, пов'язані з Іваном Мазепою
У музеї "Поле Полтавської битви" окремий стенд присвячений увіковічненню пам'яті Івана Мазепи

У спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Державного історико-культурного заповідника "Поле Полтавської битви" спростували міфи про гетьмана України Івана Мазепу на підставі історичних джерел та досліджень.

Справжні факти про Івана Мазепу представили на тематичній виставці.

Міф 1. "Гетьман Іван Мазепа зрадив московського царя Петра І"

В "Указе всему Войску Запорожскому" Петро І звинуватив гетьмана Івана Мазепу в тому, що він "изменил нам, великому государю, без всякой данной ему к тому причины и переехав к королю Шведскому". Російська історіографія в усі часи тлумачить збройний виступ українських козаків на чолі з гетьманом Іваном Мазепою проти московського панування як одноосібний акт гетьмана – "зраду" задля власної користі.

Але ще до союзу з Карлом ХІІ гетьман обґрунтував козацтву мотиви зміни свого політичного курсу й війни за незалежність. Що робить він це не для приватної користі, але "для спільного добра матки моєї Вітчизни бідної України, всього війська Запорізького і народу українського, і для зростання і розширення прав і вольностей військових".

Сие учинил не для одной своей особы, но и всей ради Украины

Єдиним московським документом, у якому визнається, що Мазепа керувався не власними, а загальноукраїнськими інтересами, є лист Олександра Меншикова до Петра І. В ньому повідомив царю про перехід гетьмана на шведську сторону. Вказав про його справжні наміри й мотивації вчинку: "Понеже когда он сие учинил, то не для одной своей особы, но и всей ради Украины".

Іноземні дипломати визнали українсько-шведський союз справедливим і законним. Представник французького уряду в Царгороді Феріоль писав: "Козаки не є природними підданими царя, вони тільки піддалися ніби під його протекцію. Ніхто не може обвинувачувати їх за те, що бачачи, як нищать їхні вольності, вони підняли повстання".

Автор: Ольга Стенько
  "Складовою новітньої російсько-української війни є пропаганда. Задля знищення нашої державності й повернення України до складу імперії, використовуючи  брехню, перекручування фактів, маніпуляції та дезінформацію країна-агресор анексувала Крим і окупувала окремі райони Донбасу", - директор УІНП Антон Дробович
"Складовою новітньої російсько-української війни є пропаганда. Задля знищення нашої державності й повернення України до складу імперії, використовуючи брехню, перекручування фактів, маніпуляції та дезінформацію країна-агресор анексувала Крим і окупувала окремі райони Донбасу", - директор УІНП Антон Дробович

Міф 2. "Іван Мазепа прагнув віддати Україну на поталу Польщі"

В "Указі до всіх жителів Малої Росії" від 28 жовтня 1708 року Петро І звинуватив Івана Мазепу в тому, що гетьман підписав договір із польським королем Станіславом Лещинським - прибічником шведського короля Карла ХІІ про передачу України Польщі. Цей наклеп постійно повторювався і в наступних за часом указах та маніфестах московського царя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Спробував відірвати Україну від Москви - сьогодні день народження Івана Мазепи

Важливим джерелом для з'ясування цього питання є праці Вольтера: "Історія Карла ХІІ, короля Швеції" та "Історія Російської імперії за Петра Великого". У них немає згадок про будь-які договори між Іваном Мазепою і Станіславом Лещинським. Вольтер деякий час перебував при дворі Лещинського й мав необмежені можливості для спілкуваня. Постійно, отримавши нову інформацію, вносив корективи до своїх прижиттєвих перевиданих праць. Але жодного разу не згадав про українсько-польський договір.

Міф використовувала польська пропаганда, а згодом перейняла до вжитку й російська

Український історик на шведській еміграції Богдан Кентржинський у монографії "Мазепа", написаній на основі архівних документів Стокгольма й Упсали, зняв усі обвинувачення з гетьмана щодо передачі України під владу Польщі. Історик зазначив, що "так званий таємний союз Станіслава Лещинського й Івана Мазепи можна зарахувати до царини легенд. То був найчистішої проби міф, який у 1705-1708 роках із тактичною метою використовувала польська пропаганда, а згодом його перейняла до вжитку й російська".

Автор: Ольга Стенько
  У музеї Полтавської битви відкрили виставку, присвячену Івану Мазепі та розвінчали міфи російської пропаганди
У музеї Полтавської битви відкрили виставку, присвячену Івану Мазепі та розвінчали міфи російської пропаганди

Польські та українські історики різних часів на підставі солідної джерельної бази довели неодноразово довели, що Мазепа не укладав договір із Лещинським.

Доктор історичних наук Тетяна Таїрова-Яковлева зазначає: "Лещинський завжди викликав у Мазепи негативну реакцію. Мазепа мав намір за допомогою шведів створити незалежне князівство. Про жодне підпорядкування полякам не йшлося".

Міф 3. "Українсько-шведського договору не існувало"

Союз України зі Швецією спирався на давню традицію з часів давньої Київської держави - Русі. Особливо плідною була українсько-шведська співпраця між гетьманом Богданом Хмельницьким, з одного боку, та королевою Христиною й королем Карлом Х Густавом, із другого. Воєнно-політичний союз між Швецією та Україною був укладений 6 жовтня 1657 року в Корсуні по смерті Богдана Хмельницького гетьманом Іваном Виговським та королем Карлом Х Густавом.

Гетьман Іван Мазепа і король Карл ХІІ продовжили справу попередників, уклавши 29-30 жовтня 1708 року у Гірках воєнно-політичний договір. Оригінал його не зберігся. Після Полтавської битви шведи знищили папери польової канцелярії, щоб важливі документи не потрапили в московські руки. Але зміст союзної угоди можна реконструювати як за українськими, так і шведськими джерелами.

Документ відповідав типу союзного договору двох суверенних держав

27-28 березня 1709 року у Великих Будищах була укладена друга українсько-шведська угода між гетьманом Мазепою й кошовим отаманом Запорізької Січі Гордієнком, з одного боку, і королем Карлом ХІІ, з іншого. Цей договір повторював пункти, підписані 1708 року, але й були додані нові, зокрема шведський король зобов'язався не укладати мирової угоди з московським царем, доки не визволить з-під московської влади Україну й Запоріжжя. Документ мав двосторонній міжнародний характер, відповідав типу союзного договору 2 суверенних держав.

Автор: Ольга Стенько
  У музеї Полтавської битви відкрили виставку, присвячену Івану Мазепі та розвінчали міфиросійської пропаганди
У музеї Полтавської битви відкрили виставку, присвячену Івану Мазепі та розвінчали міфиросійської пропаганди

Міф 4. "Івана Мазепу не підтримала більшість українського населення і козацтва, зберігши вірність московському цареві"

У маніфестах Петра І, а пізніше в російських і радянських монографіях насаджувалася теза про те, що український народ і більшість козацького війська не підтримали гетьмана Івана Мазепу. Насправді за наказом Петра І був запущений механізм так званих "клятвенных обещаний" – вірнопідданих чолобитних до царя, які змушували підписувати представників міського самоврядування, церковних ієрархів, рядових священників.

Ці "вірнопіддані" звернення були написані у містах і містечках на підконтрольній московитам території. Настрахані знищенням Батурина, кривавими розправами в Глухові і Лебедині, жителі Прилук, Лубен, Лохвиці, Миргорода, Варви, Срібного, Ічні, Новгород-Сіверського запопадливо клялися у вірності цареві.

За наказом Петра І був запущений механізм так званих "клятвенных обещаний"

Московська пропаганда і тоді, і зараз трактує це як масове волевиявлення українців, свідчення його вірності Петрові I, "віковічної дружби з російським народом". Аналіз же текстів цих документів свідчить, що вони однакового змісту, за винятком назви населеного пункту та прізвищ підписантів.

Автор: Ольга Стенько
  "Міфи, які створює і вдосконалює Росія, покривають майже все поле української історії", - вважає доктор історичних наук Віктор Брехуненко.
"Міфи, які створює і вдосконалює Росія, покривають майже все поле української історії", - вважає доктор історичних наук Віктор Брехуненко.

Та попри всі намагання царя, політика Івана Мазепи знайшла велику підтримку в козацької старшини. У повстанні мазепинців взяли участь до 40 тис. козаків. У березні 1709 року до гетьмана приєдналися 8 тис. запорожців на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком. У квітні-травні під булавою Мазепи були 5 городових і охотницьких полків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рада обрала гетьмана

Це, за визначенням відомого українського історика Олександра Оглоблина, "було справжнім тріумфом політики Івана Мазепи. Під владою гетьмана Мазепи з'єднувалася знову велика частина української території – Лівобережжя, Правобережжя й Запоріжжя. Гетьманові нарешті вдалося подолати вічну запорозьку опозицію й дістати підтримку цього азилю української вольности".

Міф 5. "Анафема Мазепі – покарання гетьмана-відступника"

Накладення анафеми на Івана Мазепу Російська православна церква досі активно використовує з метою очорнити гетьмана за допомогою одного з психологічно найсильніших аргументів – релігійного. Розраховуючи, що в очах українців-християн прокляття Церквою слугуватиме незаперечним доказом того, що гетьман – зрадник найвищої проби, а його діяння – противні Богові. Ініціатора анафеми, Петра І не обходила кричуща невідповідність дійства церковним канонам, адже за всього бажання не віднайти у багатющій спадщині Івана Мазепи справ, за які він міг бути підданий анафемі.

Автор: Ольга Стенько
  "У ті часи основні державні новини прості люди дізнавалися в церквах. Тому цар розпорядвися накласти на Мазему анафему, щоб донести до українців, що гетьмана оголосили зрадником імперії", - архієпископ Полтавський і Кременчуцький ПЦУ Федір
"У ті часи основні державні новини прості люди дізнавалися в церквах. Тому цар розпорядвися накласти на Мазему анафему, щоб донести до українців, що гетьмана оголосили зрадником імперії", - архієпископ Полтавський і Кременчуцький ПЦУ Федір

31 жовтня 1708 року в листі до митрополита Рязанського Стефана Яворського цар наказав "публично в саборной церкви проклятию предать" Мазепу.

Анафема відбулася на початку листопада 1708 року одночасно в Глухівському соборі Святої Трійці в присутності Петра І та в Успенському соборі московського кремля в присутності царевича Олексія Петровича. Її проголосили Іванові Мазепі не за злочини, скоєні проти церкви, а за політичний крок ‒ спробу вийти з-під протекторату Московського царства.

Мотивувальна частина анафеми є переліком заслуг Мазепи

Стефан Яворський скомпонував текст анафеми в такий спосіб, що прикінцеве прокляття зовсім не в'яжеться з мотивувальною частиною. Яка, по суті, є суцільним переліком заслуг Мазепи. Особливо зловісною анафема виглядала через те, що меценатські заходи гетьмана щодо церкви визнавав і сам московський цар, стверджуючи, що Мазепа "великой строитель оных был святым церквам".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Лівані знайшли коштовне Євангеліє гетьмана Івана Мазепи

Вже наступного дня після проголошення анафеми Стефан Яворський написав проповідь, у якій прорікав, що на Московію впаде Божий гнів за гріхи її правителя. Сама процедура анафемування була неканонічною: анафему проголосили без соборного рішення православної церкви. До того ж, інші патріархати ніколи її не визнавали.

В офіційній заяві Вселенського патріархату, проголошеній на Всесвітній раді церков у Женеві у 2018 році, назвали анафему засобом політично-ідеологічних репресій.

"Вселенський патріархат не визнавав канонічною анафему, яка була накладена на українського гетьмана Івана Мазепу Російською православною церквою", - йдеться в заяві Патріархії.

Гетьман Війська Запорозького Іван Мазепа народився 20 березня 1639-го на хуторі Мазепинці в Білоцерківському районі Київської області.

У молодості служив при дворі польського короля Яна II Казимира. Він відправив Мазепу навчатися за кордон. Так, українець відвідав Німеччину, Францію, Італію та Австрію. 1662—1669 роках очолив дипломатичні місії в Україні, Османській імперії та Московії.

З 1663-го жив у родовому маєтку в селі Мазепинці, від батька успадкував посаду чиновника чернігівського полку. Потім вступив на службу до гетьмана Петра Дорошенка.

Зараз ви читаєте новину «Що приховують міфи російської пропаганди. Правда про Івана Мазепу». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 595
Голосування Справа Медведчука - це:
  • Спроба Зеленського наростити рейтинг. Медведчука не посадять
  • Початок боротьби з олігархами
  • Піар з одночасним ударом по Порошенку
  • Перерозподіл ринку і потоків
  • Вплив американців
  • Мені байдуже
Переглянути