Українська академія наук схвалила "Найголовніші правила українського правопису" 17 травня 1919-го.
Роботу над документом в Українській академії наук розпочали за 2 місяці до того. Створили окрему Правописно-термінологічну комісію, яку очолив академік Агатангел Кримський. Правописна комісія доповнила й упорядкувала "Головніші правила українського правопису" 1918-го.
Змінений варіант правопису було схвалено спільним зібранням Академії наук. Опублікували його 1921-го під назвою "Найголовніші правила українського правопису". Він отримав статус першого українського академічного правопису.
"Найголовніші правила українського правопису" сприяли зближенню західноукраїнської правописної традиції з загальноукраїнським правописом. Правила визнали та почали популяризувати в Галичині, на Буковині та Волині. 1922-го на їхній основі Наукове товариство ім. Тараса Шевченка у Львові прийняло "Правописні правила".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві заборонили вивіски російською
"Найголовніші правила українського правопису" мали 14 друкованих сторінок і складалися з 2 розділів. До першого розділу входили 32 параграфи, присвячені правопису українських слів. До другого розділу "Правопис чужих слів в українській мові" входили 14 параграфів, присвячених правопису слів іншомовного походження.
Правопис 1921-го став основою для складання всіх наступних. Із певними змінами та виправленнями видавався у 1928, 1933, 1946, 1960 і 1990 pоках. Останнє видання українського правопису зі змінами було здійснене 1993-го.
15 лютого 1919-го Українська Національна Рада Західних областей УНР ухвалила Закон про вживання української мови у державних установах.
Українську мову мали вживати всі державні установи, публічні інституції та державні підприємства.
3 
1
Коментарі