14 червня 1891-го в учительській родині в селі Зашків - тепер входить до Львівського району - народився Євген Коновалець. Він очолював Січових стрільців, Українську військову організацію та Організацію українських націоналістів.
Після школи, навчався у Львівській академічній гімназії, з 1909 року - на правничому факультеті Львівського університету. Входив до головної управи Українського студентського союзу та Української національно-демократичної партії. 1914-го мобілізували до австрійської армії. Потрапив у полон й опинився на території Російської імперії.
На початку 1918 року став командиром Куреня січових стрільців у Києві. Після поразки Української революції жив у Європі.
"У липні 1920-го відбулося в Празі, під проводом полковника Євгена Коновальця, останнє засідання Стрілецької ради. На ньому ухвалили розпочати діяльність у нових організаційних формах. Нараду в Празі треба вважати датою постання Української військової організації", - пише в "Нарисі історії ОУН" 1968 року дослідник Петро Мірчук.
Рада об'єднувала старшин Січових стрільців, які намагалися продовжити боротьбу за незалежність України. Деякі йшли в рейди Армії УНР українськими територіями під контролем більшовиків, інші - працювали в підпіллі у Києві, деякі - в таборах полонених та інтернованих у Польщі. Окрема група поїхала до окупованої поляками Галичини.
"Після з'ясування безкорисности й безцільности дальшого перебування за кордоном, рішили ми закликати всіх січових стрільців до повернення в Галичину", - зазначив у спогадах Євген Коновалець. Він жив у Відні та займався організацією "Молода Галичина". Йому виповнилося 29, ще не мав сім'ї. Зате володів багатим досвідом збройної боротьби та звання полковника Армії УНР.
На Львівщину прибувають старшини Василь Кучабський, Михайло Матчак та Ярослав Чиж. Створюють підпільну організацію "Воля".
Решта намагаються налагодити діяльність в еміграції. Та марно. Найперспективнішою виглядає робота в Галичині. Про це Євгену Коновальцю у вересні 1920-го пише Михайло Матчак: "Слід кинути Петлюру і не оглядатися на більшовиків. Не зважати на існування опереткового диктатора Петрушевича. З трупами не зв'язуватись. Нікому не запродуватися і взятися до праці".
У червні 1921-го полковник отримує лист від Василя Кучабського: "Дорогий повелителю Малого Броду – доволі дурака валяти! Зберіть уже свої манатки, бо запевняю Вас, що на всі підприємства кожного роду тут податний ґрунт. Приємно вражає і відсутність всякої конкуренції. Отож, подумавши, чи вже записуєтесь в живі трупи, чи ще ні, виберіть і їдьте, ради Бога, сюди".
Євген Коновалець прибуває на Галичину за місяць. Помічає, що колишньої приязні між спільниками нема. У вересні пише до колишнього стрільця Андрія Мельника у Прагу, нарікає на товаришів. Вони до спільної справи ставляться стримано, захоплені лише своїм проектом – "Волею". "З ними важко, без них – годі щось починати", - констатує.
Причина відстороненості друзів стає відомою за кілька днів. Член "Волі" Степан Федак стріляє в начальника Польської держави Юзефа Пілсудського. Політик залишається живий. Після замаху багатьох колишніх стрільців арештовують, як можливих спільників. Євген Коновалець залишається поза підозрою.
Опиняється перед вибором: розпочати щось заново, чи продовжити справу заарештованих товаришів. Обирає друге. Підпільна структура діє як Українська військова організація.
Проводить активну кампанію проти поляків. За місяць українці організують 22 замахи та 80 підпалів. Поліція береться за виявлення та розправу підпільників.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лідеру ОУН присвятили монету
"Я мав справу з терором, винищення якого вимагало багато часу, а того часу саме й не було, - писав у спогадах польський політик Станіслав Лось, якому доручили знищити осередки невдоволених владою. - Отож я вирішив відповісти на терор іще сильнішим терором. Переговорив із керівництвом поліції, щоб здійснити найчисельніші арешти серед підозрюваних у терористичній участі відносно влади. Поліція отримала право застосовувати зброю".
Серед підозрюваних тепер опиняється і Євген Коновалець. Тому змушений емігрувати в Європу.
Більше про Євгена Коновальця читайте в журналі "Країна" за 10 червня 2021 року.
Конгрес представників націоналістичних організацій завершив роботу у Відні 3 лютого 1929 року. Учасники проголосили про об'єднання та створення Організації українських націоналістів, а її першим головою обрали полковника Євгена Коновальця.
Роботу конгрес розпочав ще 28 січня. У ньому взяли участь близько 30 емігрантів із Західної України та Наддніпрянщини. Вони приїхали до столиці Австрії з Праги потягом під виглядом туристів. Представляли Союз української націоналістичної молоді, Українську військову організацію - УВО, Групу української національної молоді – ГУНМ та Лігу українських націоналістів – ЛУН.
Під час засідань ухвалили постанови про устрій ОУН. Вона ставала праворадикальною. За найвищий керівний орган визнали Великий збір, на якому мали обирати виконавче правління - Провід українських націоналістів. Саме конгрес 28 січня - 3 лютого і став Першим Великим збором ОУН. За необхідності могли скликати Надзвичайний Великий збір, на якому розглядали особливо важливі питання. У період між з'їздами найвища влада належала Головному проводу.
4 
35413
Коментарі