Ексклюзиви
понеділок, 09 липня 2018 20:01

За допомогою листівки відслідковували маршрут людини

За допомогою листівки відслідковували маршрут людини
Директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва Олена Чижова вручає подяку колекціонеру Василю Михальчук. Фото: www.facebook.com/Vasyl.Mykhalchuk

У столиці показують унікальні поштові листівки. Виставка триватиме до 5 серпня у столичному Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України.

Експозиція містить близько 200 рідкісних експонатів. Вони надійшли з фондів найбільшого в Європі архіву документів особового походження Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, Вишгородського історико-культурного заповідника, приватних зібрань колекціонера Дмитра Піркла та наукового співробітника Вишгородського історико-культурного заповідника Василя Михальчука.

"Цей унікальний виставковий проект відкриває завісу над таким мистецьким історичним соціокультурним феноменом, як поштова листівка. Відрізок часу, який охоплює представлені на виставці поштові листівки, припадає на так званий золотий період розквіту цього виду кореспонденції, коли листівки вже друкувалися десятками тисяч", - каже директор Вишгородського історико-культурного заповідника Влада Литовченко.

"Виникнення листівки пов'язують з Австро-Угорщиною. Професор економіки Військової Академії у Відні Еммануїл Герман запропонував обмежити текст листа 20-а словами. Додати адресу і підпис. Свій винахід назвав "кореспондентська картка". Це була перша поштова листівка. Її видрукували у 1872 році. Прямокутний шматочок грубого паперу без зображення. Розмір 9 на 13 сантиметрів", - каже співорганізатор виставки 23-річний Василь Михальчук. Він розповів про історію листівок та найцінніші експонати виставки "Київські мотиви. Адреси і адресати".

Коли на листівках з'явилися зображення?

- Перші ілюстровані поштові картки випустили у кінці 80-х років у Німеччині та Франції. У Києві перші листівки надрукували до ювілею Хрещення Русі - 1888 рік. Найчастіше випускали поштівки з зображенням Імператорського університету Святого Володимира. Зараз це Київський національний університет імені Тараса Шевченка. На перших видових листівках текст писали не на звороті, а не на самій листівці. У 1904 році реверс листівки поділили на дві частини. З однієї сторони писали текст, з іншої - адресу. Краєвиди на світових листівках з'явилися також у кінці 80-х років. Україна - 1894 рік. Видавалися малими серіями. Масово почали друкувати 1898 року. Популярними були зображення Дніпровських порогів. Перші листівки з видами Києва почали видавати у 1895 році.

Найперше відправляли поштівки до Франції

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Виставка "Київські мотиви. Адреси і адресати" у фото

Хто почав видавати перші листівки?

- Перші масові видавці листівок - "Контрагенство печати Суворина", "Шерер і Набгольц", "Рассвет" та "Община Святой Евгении".

Яка вартість перших листівок?

- За часів Російської імперії звичайні поштівки в Києві коштували 3-5 копійок. Видові або туристичні коштували дорожче, ближче до рубля.

Куди найчастіше відправляли і що писали на листівках?

- Найперше відправляли поштівки до Франції. Причина - еміграція. Багато київської еліти роз'їжджалось, більшість засилали. Багато листівок відправляли до Санкт-Петербурга, Москви. Надсилали навіть до Сполучених Штатів Америки. Найбільше листівок з текстом привітання. Вітали з Днем Ангела, Пасхою. Бажали добра і просили писати частіше.

Які найцінніші листівки представлені на виставці "Київські мотиви. Адреси і адресати"?

- Найцінніші 26 листівок Межигір'я. З зображенням монастиря. Його знищили. Зараз там колишня резиденція екс-президента Віктора Януковича. Дуже цінна весільна вітальна листівка. Вона зроблена на гриві білого коня. Виконана за методом рельєфного тиснення із застосуванням тканини. Ще одна родзинка колекції - вітальна листівка на Геловін 1911 року. Потрапила до особистого архіву управляючого канцелярією Київського Товариства взаємного кредиту Олександр Цитовича. Він часто подорожував і купив в одній з європейських країн. Листівка надрукована в Саксонії, Німеччина.

За часів Російської імперії звичайні поштівки в Києві коштували 3-5 копійок

Є цікаві історії пов'язані з листівками?

- Історій так багато, як і листівок. За допомогою листівки можна було відслідкувати маршрут людини під час подорожі. Бо подорожуючий на кожній станції купував листівку і відправляв родичам. Досить цікава романтична листівка 1912 року. Її не відправили, а подарували під час прогулянки доньці управляючого Полтавськими училищами Софії Гросеберг. Вона гуляла з певним чоловіком "Ен" на Володимирській гірці. Він купив листівку і нашвидкоруч написав олівцем: "Київ, Володимирська гірка", поставив дату і вручив дівчині.

Коли з'явилися перші колекціонери листівок?

- Кінець ХІХ ст. У першу чергу збирали листівки з репродукціями художників. У другу - листівки з акторами. У Російській імперії почали збирати пізніше. Початок ХХ століття. Для Музею імператора Олександра ІІІ збирали сюжетні листівки. Щоб показувати, які є картини. І роздавати копії, а не оригінали. В Україні філокартія стала популярною з другої половини ХХ століття. Найвідоміший український колекціонер - Віктор Киркевич. Має найбільшу колекцію старожитностей Києва.

У Вінниці відкрили унікальну виставку картин із соломи. Вона проходила в рамках проекту "Обмінні вистaвки між облaстями Укрaїни". Майстер неймовірних картин - зaслужений художник Укрaїни Микола Климович.

Зараз ви читаєте новину «За допомогою листівки відслідковували маршрут людини». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути