Розстріляли українську розвідницю

Розвідницю і пропагандистку ОУН Ольгу Чемерис - "Дніпрову" чекісти розстріляли в Станіславській в'язниці 21 грудня 1950 року. Стала однією із небагатьох, кого прокуратура незалежної України відмовилась посмертно реабілітовувати.

Жінка народилась 1925 року в Черкасах. Пережила Голодомор. До початку Другої світової війни ходила до місцевої школи. Згодом потрапила до німецького концтабору, а після звільнення 1943 року будувала укріплення проти радянської армії на Івано-Франківщині. У селищі Тязів познайомилась із підпільниками ОУН та ідеологією організації, яку підтримала.

До ОУН приєдналася добровільно на початку 1944 року. Служила розвідницею Служби безпеки Станіславського окружного проводу. Одружилась із рефрентом СБ Михайлом Нагнибідою. Але наприкінці року чоловік загинув у бою із радянськими військовими.

За декілька місяців після його смерті відвідала курси пропагандистів. Її призначили до Карпатського крайового проводу ОУН. Працювала друкаркою під керівництвом публіциста Михайла Дяченка - "Гомона", в якого закохалась. Чоловік підтримував її фінансово, коли захворіла на туберкульоз і лікувалася в Рівненській області.

Навесні 1948 року радянським агентам вдалося викрити "Дніпрову" та схопити у Львові. У неї випитували інформацію про Карпатський крайовий провід та його керівників. Розповідала. Коли чекісти вирішили, що жінку вдалося завербувати, то звільнили її із завданням вивести Дяченка з підпілля. Чемерис повернулася до виконання обов'язків у підпіллі, продовжила стосунки з чоловіком та народила від нього доньку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Боячись розголосу про мою вагітність, "Гомін" неодноразово пропонував мені зробити аборт"

Вкотре вийти на неї радянські агенти змогли за рік. Зізналася їм, що кохала Дяченка та не хотіла його видавати. Чекісти зрозуміли, що отримали максимум, та вирішили розстріляти жінку.

Після розстрілу знищили друковані спогади про Голодомор та роздуми щодо українського визвольного руху.

×