У рамках планової теми Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника науково-дослідний сектор археології представив проект археологічної карти території Києво-Печерської лаври. Завдання полягало у тому, щоб карта була не тільки візуалізацією археологічної спадщини заповідника, але й мала науково-практичну значимість. Про це йдеться на сайті Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
1.Зображення об'єкту на карті відповідає його вигляду на польовому кресленні - траншея, шурф, розкоп.
2. Колір позначки визначається найдавнішим культурним шаром, дослідженим у цьому місці.
3. Цифра над позначкою відповідає номеру у загальному списку звітів та публікацій, який нараховує, на сьогодні, 80 позицій.
Для розшифровки цифрового означення місцезнаходження розроблений паспорт, у якому міститься коротка інформація про розкопки: рік проведення, автори, метод дослідження, хронологія культурних шарів, виявлені об'єкти, отримані матеріали, джерело інформації.
Пам'яткам, про дослідження яких існує велика кількість інформації (Успенський собор, Трапезна церква, церква Спаса на Берестові), планується присвятити окремі додатки до карти.
Практичне значення археологічної карти території Києво-Печерської лаври полягає у наступному:
1. Карта може бути основою для планування майбутніх археолого-архітектурних досліджень.
2. Карта – інформаційне джерело для дослідників трипільської культури, скіфської доби, періоду Київської Русі та середньовіччя взагалі.
3. Карта дає змогу реконструювати територію Києво-Печерської лаври у різні періоди та за різними типами пам'яток (фортифікація, водогін, майстерні тощо).
4. Карта може використовуватись як елемент екскурсійного забезпечення, а також як джерело інформації для відвідувачів, що цікавляться археологією.
Представлений проект вже зацікавив спеціалістів з Інституту археології НАН України. Археологічна карта Києво-Печерської лаври, безумовно, зробить вагомий внесок у загальну реконструкцію середньовічного Києва та у вивчення історії України.
3 
1
Коментарі