Командувач російських більшовицьких військ Михайло Муравйов наказав наступати на Київ 5 лютого 1918 року. За тиждень до цього із великими втратами окупанти пройшли залізничну станцію Крути.
"Цю владу ми несемо з далекої півночі на вістрях своїх багнетів і там, де її встановлюємо, всемірно підтримуємо силою цих багнетів", - писав у наказі.
Муравйов був відомий як жорстока людина. Ще за часів Тимчасового уряду організовував батальйони смерті - найбільш мотивовані частини, що мали за будь-що прорвати німецький фронт в окопній війні. Також їх використовували як загородзагони для звичайних солдатів. Успішно діяти проти німців не змогли, але ідейно оброблених використали проти українців.
Центральна Рада ж не мала чим відповісти. Ще напередодні війни з більшовиками вона розпустила майже всю українську армію у кількості до 300 тис. осіб. Вважала, що мирній країні, де перемогла революція, вона не знадобиться, а Москва піде на переговори чи компроміси. Розпустила і найдієздатніший полк під командуванням генерал-лейтенанта Павла Скоропадського, який уже уславився успішним придушенням більшовицьких повстань на Віниччині. Саме тому Україну захищали залишки декількох полків, Гайдамацький кіш Слобідської України, добровольці з вільного козацтва, військові гімназисти та студенти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Говорить на улицах Киева на украинском языке стало опасно"
Під Києвом армія Муравйова нараховувала 7 тис. осіб, 26 гармат, 3 панцирники і 2 бронепотяги. Наступ "червоних" підтримували задурені пропагандою "світлого майбутнього" робітники заводу "Арсенал" і завербовані більшовиками українські частини. Вірних Центральній Раді залишилося до 2 тис. вояків.
Червоні війська зайшли в Дарницю, на Труханів острів, у Слобідку та почали гатити по центру міста з важкої артилерії. За різними підрахунками по Києву випустили від 5-15 тис. снарядів. Пошкодили майже всі історичні будівлі та храми.
Оволодівши Києвом за декілька днів, більшовики розпочали грабунки та "червоний терор". Загинули тисячі киян. Не шкодували нікого, але найбільше постраждали "вороги революції", які говорили українською мовою, та солдати й офіцери, які зайняли у конфлікті "нейтральну позицію". Адже Муравйов заприсягнувся знищити "всіх офіцерів, юнкерів, гайдамаків, монархістів та ворогів революції", і його не цікавили їхні погляди.
29 січня 1918 року українці виконали наказ командування і зупинили стрімкий наступ ворожих більшовицьких сил на залізничній станції Крути поблизу села Пам'ятне, за 130 км на північний схід від Києва. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який урятував молоду українську державність. Бій тривав до сьомої вечора, тобто до темряви, упродовж 10 годин.
4 
1
Коментарі