2 жовтня 1990 року в Україні розпочалася серія акцій мирної громадянської непокори під назвою "Революція на граніті". Студенти вийшли на площу Жовтневої революції. Вони вимагали перевиборів Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі не пізніше весни 1991 року, а також відставки голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола. Протести тривали з 2 по 17 жовтня 1990-го в Україні (тодішній УРСР). Стрижнем протестних подій було студентське голодування на площі Жовтневої революції у Києві (нинішньому Майдані Незалежності).
2 жовтня до протестуючої молоді прийшли представники міліції і попередили, що у разі встановлення наметів студентів зметуть з плацу. По вулиці Жовтневої революції (нині Інститутській) за готелем "Москва" (нині готель "Україна") були сконцентровані десятки міліцейських автомобілів та автобусів. Студентам довелося пережити боротьбу нервів. Хлопці увесь день просиділи на спальниках і матрацах, тримаючи в руках плакати, а рівно о 20:00 протягом 2-3 хвилин були поставлені намети.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нам пощастило стати міфом — Олесь Доній про революцію на граніті
Координаторами "революції на граніті" було чимало нинішніх українських політиків. Це Олесь Доній, Олег Тягнибок, Павло Розенко, В'ячеслав Кириленко. За кілька днів революції на підтримку голодуючих застрайкували інші вищі навчальні заклади Києва. Мітингувальники перекривали рух транспорту, оточили Верховну Раду, захопили корпуси університету ім. Тараса Шевченка. Голодуючих студентів активно підтримали депутати Народної Ради. Так, одного разу y наметовому містечку відбулася зустріч тодішнього Голови Верховної Ради УРСР Леоніда Кравчука із лідерами студентського голодування. A за допомогою ЗМІ, які активно висвітлювали протести, про українських студентів дізналися y світі. На завершення акції перед студентством виступили виконавці "Мертвий Півень" і Марія Бурмака.
Після прийняття постанови ВР УРСР щодо врахування вимог студентів-голодувальників 17 жовтня 1990 року "революція на граніті" успішно завершилася.
Коментарі