Понеділок, 17 травня 2021 18:33

Приїжджі, зрадники і вороги українців – історики розвіяли міфи про кримських татар

Приїжджі, зрадники і вороги українців – історики розвіяли міфи про кримських татар
18 травня відзначають День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу Ілюстрація: mfa.gov.ua

18 травня в Україні відзначають День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Саме цього дня 1944 року розпочалося примусове виселення кримських татар із Криму.

Українське суспільство тільки з 2014 року почало активно цікавитись кримськими татарами, трагічними сторінками їх історії. 2015 року Верховна Рада України прийняла постанову про визнання депортації кримськотатарського народу геноцидом. Про це Gazeta.ua розповів письменник Бекір Аблаєв, співавторів посібника "Історія Криму і кримськотатарського народу".

"Посібник розробляли для шкільної аудиторії, але він може допомогти пізнати кримських татар і дорослим. Зачіпає тему не лише загальної історії, депортацій, а й тему "чорного століття" кримськотатарського народу, яке почалося після анексії Криму Російською імперією 1783 року. Тоді чимало кримських татар не могли пристосуватись до нових умов та виїжджали до більш схожої за культурним і політичним життям Османської імперії. Нині в Туреччині проживає велика кримськотатарська діаспора", - говорить Бекір Аблаєв.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Запустили сайт з історії і культури кримських татар

Над посібником також працювали історики Гульнара Бекірова, Андрій Іванець, Сергій Громенко та Юлія Тищенко. У книзі розвінчуються радянські та російські міфи про історію кримських татар та міфи українського інфопростору.

"На пострадянському просторі панує думка, що кримські татари були зрадниками та посібниками нацистів у часи Другої світової війни. Гульнара Бекірова розвінчує цей стереотип історичними фактами, згадуючи про велику кількість героїв Радянського Союзу та подвиги інших кримських татар, які боронили землю від німецьких загарбників. Доводить, що звинувачення усього народу в зраді є неприйнятним і некоректним.

Ще один із пануючих стереотипів сформувався після 1783-го і культивувався різними проросійськими науковцями і псевдонауковцями. Він стверджував, що кримські татари сформувалися як нація не в Криму, а далеко за межами півострову. Доводимо, що це не так.

В багатьох підручниках писали, що українці та кримські татари завжди ворогували. Це не правда. Як і будь-які народи які проживали разом, ми мали конфлікти та дружбу – нормальні політичні відносини. Коли треба було об'єднувалися у військово-політичні союзи. Наприклад, можемо згадати Остафія Дашкевича, який 1521 року ходив у військові походи спільно з Махмедом II Ґераєм. Політичні відносини гетьмана Богдана Хмельницького і хана Ісляма III Ґерая. Століттями наші народи опановували культуру одне одного. Цього маємо не забувати", - пояснює співавтор посібника по історії Криму.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кримськотатарський орнамент включили до списку ЮНЕСКО

Світогляд тих, хто народився в Криму до депортації і після змінився.

"Депортовані кримські татари виробили імпульсивний ментальний зв'язок з історичною батьківщиною. Депортували переважно жінок, літніх людей і дітей, тому що чоловіки воювали. Діти яким було 5-10 років в місцях вигнання не забували про рідну долю і мали можливість повернутися до Криму за 50 років вже бабусями, дідусями і знову ступити на Кримську землю. Цей потужний ментальний зв'язок з рідною Батьківщиною підтримував головну мету і національну ідею кримськотатарського народу в місцях вигнання", - пояснює дослідник.

Кримські татари зберегли рідну мову та ідентичність. Хоча у СРСР робили дуже багато аби знищити їх.

"Велася широка наукова кампанія по винищенню усіх історичних згадок про кримських татар. Була тотальна зміна назв, географічних об'єктів у Криму. Діти, які народилися в місцях вигнання, про Крим дізнавалися від своїх батьків. Від оточуючих чули тільки, що вони загарбники, посібники ворога і Крим давно не їхня територія. Найвища цінність для кримських татар це збереження родини, історичної пам'яті і любові до Батьківщини. Треба висловити подяку саме старшому поколінню, тому що воно в таких місцях змогло зберегти не лише усе це, а й віру в можливість повернутися додому", - міркує далі.

Повернення на Батьківщину та відновлення порушених прав стало національною ідеєю кримських татар.

"Майже 43-46% кримських татар загинули в перші роки депортації. Немає жодної кримськотатарської родини, яку б оминуля ця трагедія. Це трагічна сторінка, яка стосується захисту своїх природних прав – на життя, батьківщину, власне ім'я, національну ідентичність", - додає Бекір Аблаєв.

Державний комітет оборони СРСР 11 травня 1944-го прийняв постанову № 5859 про виселення кримських татар із Кримської АРСР в Узбецьку РСР. Їх зарахували до "нелояльних народів". Постанову підписав Йосип Сталін.

Факти співпраці окремих представників кримськотатарського народу з нацистським окупаційним режимом у роки війни Йосип Сталін хотів використати для реалізації власних цілей.

У наказі було вказано, що "у період Вітчизняної війни багато кримських татар зрадили Батьківщину, дезертирували із частин Червоної армії, які обороняли Крим, переходили на бік противника. Вступали у сформовані німцями добровольчі татарські військові частини. В період окупації Криму німецько-фашистськими військами, брали участь у німецьких каральних загонах, особливо відзначалися своїми звірячими розправами щодо радянських партизан''.

Депортація кримських татар почалась 18 травня 1944-го о третій годині ранку силами НКВС. Депортованим відводили від кількох хвилин до півгодини на збори. Потім їх на вантажівках транспортували до залізничних станцій. Звідти ешелони з ними відправляли до місць заслання.

За різними джерелами, були депортовані від 180 до 230 тис. осіб, із яких близько 46% загинули дорогою та в перші роки життя у вигнанні. Крім кримських татар з Криму були також виселені німці, вірмени, болгари, греки, італійці. Фактично майно переселенців було конфісковане.

Зараз ви читаєте новину «Приїжджі, зрадники і вороги українців – історики розвіяли міфи про кримських татар». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 319
Голосування Хто виграє футбольне Євро-2020/21?
  • 1) Франція
  • 2) Іспанія
  • 3) Німеччина
  • 4) Англія
  • 5) Італія
  • 6) Португалія
  • 7) Бельгія
  • 8) Нідерланди
  • 9) інша збірна
Переглянути