Давньоруську мову обрали єдиною офіційною мовою Великого князівства Литовського 11 січня 1345 року. Це була загальна для українців та білорусів книжна мова. На ній вели все діловодство держави, проте розмовна мала значні відмінності.
Розпорядження видав Великий князь Ольгерд Гедимінович. Своє правління уславив мирним приєднанням більшості земель Київської Русі до Литовської держави. Також у 1362 році завдав нищівної поразки монголо-татарам у битві на річці Сині Води, приєднавши до держави Поділля. На зайнятих українських землях Ольгерд посадив своїх родичів, а в деяких місцях залишив руських князів із династії Рюриковичів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Знайшли печатку руського князя
Руською мовою були написані і Литовські статути - кодекс права Великого князівства Литовського. Джерелами статутів були звичаєве литовське, білоруське, українське право, місцева судова практика, "Руська правда", польські судебники та кодекси інших держав. Всього мали 3 редакції: 1529, 1566, 1588 років. Діяли в Україні до відміни їх Російською імперією у першій половині XIX ст.
Мова, якою говорили українці 400 років тому, збереглась у рукописах тодішніх п'єс – інтермедіях. У них грали сцени з життя народу. Популярними такі вистави були на ярмарках. Ці тексти унікальні, бо всі літописи, діловодство, листування, викладання велися церковнослов'янською, яка фонетично та граматично далека від української мови і була чужа народу.
Коментарі