17 вересня в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбулася презентація видання "Майдан. Пряма мова. Книга перша". У ньому вміщено 35 інтерв'ю з учасниками Революції гідності. Їх зібрали та підготували кандидати філологічних наук Олена Чебанюк та Оксана Ковальова.
"Це результат нашої 5-річної роботи. На початку березня 2014-го нас запросили на круглий стіл до Інституту археографії НАН України. Кажуть: "От ви, фольклористи, маєте досвід, тож беріть свої диктофони та йдіть на Майдан, записуйте враження людей". Починаючи з 2014-го по сьогоднішній день ми ведемо цю свою роботу. Нещодавно вийшов перший том. Ми користувалися методикою усної історії – oral history – нічого не правили. Не дозволяли собі редагувати абсолютно нічого з того, що говорили нам респонденти. Лише в дужках робили пояснення окремих речей, аби текст читався легше. Хотіли, щоб це було серйозне видання, близьке до наукового, і водночас сприймалося масами", – каже Олена Чебанюк.
Виданням книжки займався Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної сотні – Музей Революції гідності. Вона має багато фотографій, біографій. Містить QR-коди, з допомогою яких можна зайти на сайт музею та послухати аудіозаписи інтервʼю. Під час роботи Інститут мистецтвознавства, фольклористики і етнології імені Максима Рильського НАН України сприяв експедиціям і влаштовував експозиції з матеріалів.
"Ми зосереджувалися на історії конкретної людини, намагалися поспілкуватися із представниками різних соціальних станів, конфесій, віку та етнічної приналежності. З накопиченням масиву спогадів почали бачити фрагменти цієї величезної картини, якою був Майдан", – додає дослідниця.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Аргентині видали книгу про найтрагічніший період історії України
Видання відрізняється від інших відсутністю літературної обробки сказаного респондентами.
"У нас все так, як говорила людина. Є слова-паразити, є особливості мовлення її регіону. Через це краще пізнаються справжні емоції людини, – каже Оксана Ковальова.
Не всі співрозмовники відразу погоджувалися ділитися спогадами й переживаннями.
"Маємо досвід збору фольклору й тому знаємо, на які точки потрібно натискати, щоб людина заговорила, почала викладати наболіле, не стримуючи емоцій, – розповідає Оксана Ковальова. – Один із наших співрозмовників вирушив на фронт і загинув. Із іншими говорили повторно в 2017 та 2018 році. У таких розмовах присутній аналіз їхніх же спогадів. Ці люди стали нам дуже близькими. Дивлячись на текст, згадую інтонації, переживання і жести, які були при розмові. Читачі на основі цих текстів зможуть робити власні висновки про ті події. Матеріал буде цікавий для філологів, істориків, фольклористів та соціологів. Корисний він буде і для звичайних читачів".
"Нам потрібна серйозна база для аналізу тих подій для того, щоб скласти панорамну картину "що ж це відбулося" – чи це був початок, чи кінець великих трансформацій в українському суспільстві, – додає Олена Чебанюк. – Не все знають навіть учасники Майдану. Мене особливо вразила розповідь про події в Маріїнському парку. Є багато майданівських міфів от, наприклад, про бабусю, яка приносила варену картоплю на Майдан. У нас у книзі є розмова з такою жінкою, якій 88 років зараз. Вона справді варила картоплю, загортала в ковдру й несла мітингувальникам – вчителька української мови із 45-річним стажем. Для мене це герой. Хоча всі наші респонденти наголошують, що вони не герої. Кажуть, що так можна називати лише тих, хто загинув".
Британське видання The Guardian опублікувало комікс They have bullets. We have the city художника Алекса Павлоцького. Він розповідає про події української Революції гідності. Складається з 4-х частин: Euromaidan: The City as a Weapon, Euromaidan: The Camp in the City, Euromaidan: The War Zone, Euromaidan: The Tent Village.
У коміксі йдеться про події від перших протестів у листопаді 2013-го до серпня 2014-го, коли розібрали наметове містечко.
Художник розповідає про побиття студентів у ніч на 30 листопада, вбивства учасників Майдану 18-20 лютого і згадує російсько-українську війну.
4 
35413
Коментарі