У Полтавській битві 1709 року Карл XII кинув у бій лише 8 тисяч аристократів, прагнучи зберегти еліту суспільства. Для порівняння Петро І залучив до атак майже 20 тисяч козацької старшини. Таким прикладом дослідник проілюстрував різницю між двома цивілізаціями - західною і східною, на межі яких довгий час перебували фінські й українські землі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Після багатьох невдач нарешті видали атлас історії України

Про це сказав доктор історичних наук, професор Михайло Кірсенко на відкритій лекції історика з Інституту Алексантері університету Гельсінкі, полковника у відставці Пекка Вісурі "Фінсько-українські паралелі у військовій історії від Полтави до Другої світової війни". Зустріч відбулася 11 березня у "Києво-Могилянській академії".

Фінський історик також акцентував увагу на тому, що і Україна, і Фінляндія були свого роду буферною зоною між Росією та Європою. Переламним моментом у цьому стала Північна війна, яка зіштовхнула два світи. Переважно, на фінському прикладі, Пекка Вісурі порівняв історію України та Фінляндії. Окремо він зупинився на періоді наполеонівських воєн, який, з одного боку, давав шанс обом народам круто змінити власну долю, а з іншого - майже на сто років закріпив їх у складі Російської імперії.

 

Михайло Кірсенко коротко додав власні спостереження:

"Під Полтавою фіни й частина українців билися на боці Швеції і відповідно були переможені. Надалі українці жили в межах програми країни-переможниці - Росії - і перебували на її рівні. Фінляндія увійшла до складу Російської імперії на початку 19 століття, коли Україна вже остаточно втратила свою автономію. Фінляндія значно менше була піддана нищівній русифікації завдяки близькості до Європи та зацікавленістю Швеції в ній. Відтак, Велике Князівство Фінляндське зберігало свою автономію аж до революції 1917 року. По тому обидві країна, і Фінляндія і Україна, пережили нищівну громадянську війну. Далі маємо відносно щасливий міжвоєнний період для Фінляндії і трагічний для українців, коли було фізично втрачено третину України".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві перепоховали останки матері гетьмана Мазепи

На його думку, показовим є період після війни, адже "Фінляндія була єдиною державою з "німецького табору", що не була окупована. На мою думку, окрім дипломатичних та цілком формальних чинників, цьому були і суб'єктивні причини. Я говорю про гідність, з якою фіни трималися перед радянською владою. Мої фінські друзі показували мені фото демобілізації фінських солдатів у 1944-45 роках. Коли вони йшли додому після війни, кожен забирав із собою зброю. Відтак, таку державу було дуже важко окупувати".

×