Суд над звинуваченими у справі неіснуючої організації "Спілки визволення України" розпочався у Харківському оперному театрі 9 березня 1930 року. Справу сфабрикували в ОДПУ УРСР для дискредитації провідних українських діячів.
До судового процесу залучили близько 474 осіб. Але першочергово розглядали справу 45. На лаві підсудних опинилися колишні політики, академіки Всеукраїнської академії наук, професори, учителі, письменники, селяни, лікарі, студенти та священники. Майже усі раніше входили до різноманітних українських політичних партій.
Їм інкримінували участь та керівництво "контрреволюційною організацією, яка мала на меті повалення радянської влади в Україні шляхом збройного повстання за допомогою іноземних держав". Засновником організації назвали віцепрезидента ВУАН Сергія Єфремова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вбили міністра, який займався українізацією шкіл
Серед підсудних також були колишній міністр закордонних справ УНР Андрій Ніковський, колишній прем'єр-міністр УНР Володимир Чехівський, завідуючий 1-ю Київського трудовою школою Володимир Дурдуківський, письменниця Людмила Старицька-Черняхівська.
Процес був відкритий. У театральній залі сиділи "глядачі". Підсудним підносили чай із тістечками.
Більшість із підсудних отримали різні терміни ув'язнення у таборах та в'язницях. Багатьох із них розстріляють. Серед усіх, хто проходив по справі, звільнять від покарання 124 чоловіки.
Надзвичайний церковний собор Православної автокефальної церкви України скликали у Софії Київській єпископи та священники під тиском радянських спецслужб 28 січня 1930 року. На ньому оголосили про "самоліквідацію" церкви.
Формальною підставою для цього стала сфабрикована ОГПУ справа неіснуючої організації "Спілки визволення України", до процесу над якою лише готувалися. Священникам інкримінували створення "розгалуженої терористичної організації у складі СВУ", яку приховували церквою. Становище церкви послаблювали й антирелігійні кампанії більшовиків та так званих безбожників.
Коментарі