Поліція розігнала у Празі конгрес за участі українців

Слов'янський конгрес у Празі розігнала поліція 12 червня 1848-го. На ньому українці вперше представили свою політичну програму.

З'їзд розпочав роботу 2 червня. Представники різних слов'янських народів виголосили програму "австрославізму", яка передбачала перетворення Австрійської імперії на федерацію рівноправних народів.

Українців на конгресі представляла перша політична організація - Головна Руська Рада. Вона направила до Праги 3-х делегатів: Григорія Гинилевича, Івана Борисикевича та Олександра Заклинського. Вони вимагали ліквідувати залишки кріпосного права, поділ Галичини на Східну - Українську та Західну - Польську. Поляки виступали проти. Наполягали, що вирішити це питання має Крайовий Сейм.

Українцям Закарпаття не вдалося послати на конгресс жодного делегата, оскільки за ними стежила австрійська жандармерія. Звідти передали вимоги, напрацьовані Антіном Добрянським.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Весна народів" у Львові закінчилася епідемією холери

Вимоги русинів на Закарпатті були зачитані словацьким діячем Йозефом Гурбаном. Українці вимагали визнання угорцями словаків та українців окремими народами, забезпечення їхніх політичних прав. Надання можливостей вільно відкривати школи та навчальні заклади. Звільнити з в'язниць незаконно ув'язнених українців і словаків. Надати право створювати національні товариства.

Насправді західноукраїнські діячі були переконані, що на жодні поступки поляки та голова угорської революції Лайош Кошут не підуть.

12 червня австрійські війська відкрили вогонь по мирній чеській демонстрації. Розпочалося велике празьке повстання. У розпалі сутичок конгрес розігнали. Українці повернулись додому ні з чим.

×