Середа, 12 червня 2019 16:05

Поліція розігнала у Празі конгрес за участі українців

Поліція розігнала у Празі конгрес за участі українців
Слов'янський з'їзд у Празі розігнали австрійські війська. Фото: Вікіпедія

Слов'янський конгрес у Празі розігнала поліція 12 червня 1848-го. На ньому українці вперше представили свою політичну програму.

З'їзд розпочав роботу 2 червня. Представники різних слов'янських народів виголосили програму "австрославізму", яка передбачала перетворення Австрійської імперії на федерацію рівноправних народів.

Українців на конгресі представляла перша політична організація - Головна Руська Рада. Вона направила до Праги 3-х делегатів: Григорія Гинилевича, Івана Борисикевича та Олександра Заклинського. Вони вимагали ліквідувати залишки кріпосного права, поділ Галичини на Східну - Українську та Західну - Польську. Поляки виступали проти. Наполягали, що вирішити це питання має Крайовий Сейм.

Українцям Закарпаття не вдалося послати на конгресс жодного делегата, оскільки за ними стежила австрійська жандармерія. Звідти передали вимоги, напрацьовані Антіном Добрянським.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Весна народів" у Львові закінчилася епідемією холери

Вимоги русинів на Закарпатті були зачитані словацьким діячем Йозефом Гурбаном. Українці вимагали визнання угорцями словаків та українців окремими народами, забезпечення їхніх політичних прав. Надання можливостей вільно відкривати школи та навчальні заклади. Звільнити з в'язниць незаконно ув'язнених українців і словаків. Надати право створювати національні товариства.

Насправді західноукраїнські діячі були переконані, що на жодні поступки поляки та голова угорської революції Лайош Кошут не підуть.

12 червня австрійські війська відкрили вогонь по мирній чеській демонстрації. Розпочалося велике празьке повстання. У розпалі сутичок конгрес розігнали. Українці повернулись додому ні з чим.

Австрійський цісар Фердинанд І 15 травня 1848-го скасував селянські повинності у Галичині.

Кріпосні повинності існували по всій Європі, у Галичині мали національний відтінок. Більшість селян у краї становили українці, а серед поміщиків переважали поляки. Коли навесні 1848-го по Європі починається революція, названа згодом "Весною народів", генерал-губернатор Галичини граф Стадіон звертається до цісаря Фердинанда І з проханням якнайшвидше скасувати панщину в провінції. Той погоджується.

Зараз ви читаєте новину «Поліція розігнала у Празі конгрес за участі українців». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 2231
Голосування Чи потрібно відновлювати постачання води з Дніпра в окупований Крим?
  • Ні. Окупанти повинні самотужки забезпечувати окуповану територію
  • Так. Там також живуть люди
  • Потрібно воду продавати задорого
  • Ваш варіант (у коментарях)
Переглянути
Погода