27 лютого відзначають Міжнародний день полярного ведмедя. Це свято започаткували 2014 року за підтримки організації Polar Bears International. Мета - інформування громадськості про катастрофічні впливи глобального потепління на площу льодових полів. Адже вони - природнє середовище проживання полярного ведмедя. Якщо не вжити заходів зі скорочення шкідливих викидів вуглецю, які спричинюють глобальне потепління, то є загроза зникнення білих ведмедів.
Gazeta.ua пропонує ознайомитись із найвідомішими білими ведмедями планети.
Ведмідь Бінкі жив у зоопарку в Анкоріджі на Алясці. Його знайшли 1975-го сиротою на просторах Аляски і привезли в зоопарк біологи-дослідники. Бінкі став місцевим героєм, потрапив у міжнародні новини і був одним з найпопулярніших тварин зоопарку. Помер 1995 року.
2006-го в Берлінському зоопарку народився полярний ведмідь - Кнут. Мати відмовилася від дитинчати. Воно було вирощене співробітниками зоопарку. Для установи це був перший представник виду, який народився тут за 30 років.
Ведмедиця Деббі була найстарішою серед полярних ведмедів. 2008 року її занесли в Книгу рекордів Гіннесса. Вона народилася в радянській частині Арктики 1966-го і померла у віці 42 років 2008 року.
Ведмідь Гус (ліворуч) став зіркою зоосаду Центрального парку Нью-Йорка. В 1990-х про нього часто писали газети. 320-кілограмовий ведмідь полюбляв плавати в басейні по 12 годин на день. Його називали "невротиком" і "депресивним ведмедем". Гус помер у 27 років - довше за середній вік ведмедя.
Інука (зліва) - талісман зоопарку в Сінгапурі. Він став першим із полярних ведмедів, що народився і виріс у тропіках. Зараз Інуці 23 роки. Він цілком комфортно почуває себе в зоопарку Сінгапуру.
Вілбер народився в грудні 2007 року, а вже в квітні 2008-го плавав з мамою в зоопарку Штуттгарта. Сьогодні Вілбер приваблює до зоопарку все більше туристів з кожним роком.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Полярний ведмідь на межі смерті шокував світ - вражаюче відео
Білі ведмеді виявилися дуже молодим видом. Вони відокремилися від популяції бурих ведмедів, що живуть на островах біля берегів Аляски, всього 150 тисяч років тому. Це відбулося у період, коли клімат був холодним, якраз перед міжльодовиковою епохою.
Про походження білих ведмедів вчені знали небагато. Викопні останки цих тварин зустрічаються дуже рідко. Cередовище їхнього поширення пов'язане з Арктикою, тому їхні рештки якщо десь і є, то на дні Північного Льодовитого океану.
2004 року вчені виявили добре збережену передню щелепу білого ведмедя з іклами на одному з островів архіпелагу Шпіцберґен. Зразок відправили для аналізу до Університету Осло. За кілька років вченим вдалося провести аналіз мітохондріальних ДНК викопної щелепи.
3 
1
Коментарі